Субота, 25.11., будемо разом поминати вбитих голодом

Світлина від Volodymyr Viatrovych.
Тиша. 

Спершу село наповнили чужі крики. З кожного двору лунало: «Гаварі где хлєб, сука! Куда прячєш народноє добро?». Вигуки супроводжували інші, не менш дражливі звуки - зі скрипом зривалась підлога, брязкав розбитий посуд, з шурхотом валились солом‘яні стріхи. Де-не-де крізь суцільний гул проривалися різкі постріли. 
Потім село тихесенько вило. Моторошне скавучання лунало з під кожної хати. То була не худоба чи коти-собаки (їх вже кілька місяців як не було), а люди. Якби було кому прислухатися до того виття то міг би почути одне лише слово із мови, що колись була людською. «Їсти, їсти, їсти»- видушували із себе страшні істоти, похитуючись на порогах своїх хат, які стали їх гробівцями.
А потім село замовкло. Жодного звуку.
Так страшно воно не мовчало навіть після татарських набігів. Тоді смерть супроводжували голосіння живих. Тепер здавалося померла сама смерть. Навіть гамірлива весняна природа боялась порушити пануючу тишу. Попри квітень на дворі, мовчали пташки, не дзюркотіла вода з-під сірого талого снігу, не шелестіла спинаючись трава.
Минули роки, село знов зазвучало - чужими піснями, не своїми голосами, незрозумілою лайкою. І лише передранкова тиша нагадувала тих, хто дивували колись світ своїм співом.
                                                     
  Volodymyr Viatrovych

Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

17 листопада 1919 року в Одесі делегація Української Галицької Армії уклала договір з представниками Добровольчої армії Півдня Росії про припинення бойових дій та перехід УГА під командування Антона Денікіна. Він поклав край воєнній історії УГА та засвідчив остаточний розрив між УНР та ЗУНР.
  
Президент (1918-19) і Уповноважений Диктатор (1919) ЗУНР Євген Петрушевич (1863-1940)
Наступ поповнених новими дивізіями польських військ змусив Українську Галицьку Армію (УГА) у середині липня 1919 року залишити Східну Галичину та перейти Збруч, після чого УГА вступила у спільну з Дієвою Армією УНР війну з більшовиками. 12 серпня почався наступ об'єднаних українських військ на схід. Він був доволі успішним, особливо на Київському напрямку. Однак 31 серпня 1919 року під тиском Добровольчої армії Антона Денікіна керовані Антіном Кравсом загони УГА відступили з Києва, що вкрай деморалізуюче вплинуло на об'єднане українське військо. Подальші військові невдачі і різне бачення основних ворогів українства (для Директорії УНР та, відповідно, Дієвої армії УНР такими були насамперед більшовики та денікінці, а для УГА - Польща) відчутно погіршили стосунки між двома частинами української армії. Вже з другої половини вересня на сторінках армійської газети УГА почали відкрито друкуватися статті із визнанням потреби домовлятися з денікінцями, тоді як останні принципово не визнавали за УНР та українцями як такими жодних прав.
Розпочатий за наказом Денікіна від 7 жовтня 1919 року наступ на Волині ще більше ускладнив і без того напружені стосунки Дієвої армії УНР з УГА. Вважаючи домовленість з денікінцями єдиним способом врятувати залишки армії та життя близько 20 тисяч хворих на тиф вояків, командувач УГА Мирон Тарнавський ініціював пошуки такого порозуміння. 25 жовтня таємно від Головного отамана Петлюри, якого Тарнавський не вважав своїм начальником, та під формальним приводом обміну полоненими, до денікінців була відправлена делегація УГА на чолі з Омеляном Лисняком із завданням прозондувати можливість укладення перемир'я. Білогвардійці виказали готовність домовлятися на досить сприятливих для УГА, але цілком згубних для УНР умовах.
Не знаючи про ці перемовини, але розуміючи небезпеку поточного становища, 4 листопада Симон Петлюра скликав у Жмеринці широку нараду за участю представників двох армій, на якій порозуміння щодо подальших дій проти Добровольчої армії Півдня Росії знайдено не було. Тож Мирон Тарнавський продовжив діяти самостійно: до денікінців повторно вирушила делегація на чолі з Лисняком, котра тепер вже мала повноваження на підписання договору, який і було укладено 6 листопада 1919 року в Зятьківцях (нині на території Гайсинського району Вінницької області). Від УГА його підписали майор генерального штабу Альфонс Ерле, майор Омелян Лисняк та сотник Осип Левицький.
Згідно з договором УГА в повному складі з усім майном переходила в розпорядження головнокомандувача Збройними силами Півдня Росії Антона Денікіна і мала діяти у безпосередньому підпорядкуванні командувачу військами Новоросійської області генералу Ніколаю Шиллінгу. Окремим пунктом зазначалося, що УГА не братиме участі в бойових діях проти "петлюрівської армії". Уряду Західно-Української Народної Республіки, означеному в угоді як "галицийское правительство", пропонувалося тимчасово (з огляду на відсутність території) припинити діяльність, перейти під опіку командування Добровольчої армії та переїхати до Одеси. Для оперативного керівництва до штабу УГА мали бути введені представники денікінського командування, а до штабу військ Новоросійської області - офіцери зв'язку від УГА.
Договір мав набрати законної сили від дня підписання. Однак вже наступного дня Тарнавського на посаді керівника УГА змінив Осип Микитка, який і повідомив прибулій до Вінниці делегації денікінців про невизнання військо-політичним проводом УНР-ЗУНР цього договору. 8 листопада у Деражні відбулася нарада керівництва ЗУНР, участь у якій взяв і провід УНР на чолі з Петлюрою. Було вирішено заарештувати і віддати під трибунал ініціаторів й учасників переговорів з денікінцями, а подальші переговори з Добрармією вести в імені усієї української армії. 13 листопада воєнний суд зняв звинувачення у державній зраді з генерала Мирона Тарнавського, полковника Альфреда Шаманека, отаманів Альфонса Ерле і Омеляна Лисняка, сотника Осипа Левицького, однак понизив їх у посадах.
Після невдалої спроби провести переговори з денікінцями від імені усієї української армії 17 листопада 1919 року в Одесі, знову таки без відома проводу УНР, але тепер вже за безпосереднім таємним дорученням диктатора ЗУНР Євгена Петрушевича, делегація УГА на чолі з представником штабу Цимерманом уклала нову угоду з денікінцями, яка по суті повторювала договір від 6 листопада. З боку Добровольчої армії її того ж дня ратифікував командувач військами Новоросійської області Ніколай Шиллінг, а 19 листопада, у вінницькому готелі "Савой" свій підпис під угодою поставив командувач УГА Осип Микитка.
Укладення договору з Добровольчою армією Денікіна поклало край воєнній історії УГА та засвідчило остаточний розрив між наддніпрянцями та наддністрянцями. Надалі політичні проводи УНР та ЗУНР намагалися вирішити свої проблеми окремо - перші у союзі з поляками, а другі - шляхом домовленостей з денікінцями та більшовиками.

Публікація від Ігоря Мазура (Тополі)


Сьогодні коли разом з товаришем проходив вул. Інституцькою з кав'ярні група оперів, чоловік вісім, виволокли і закинули в бус "фольсваген" донбасівця Вано. Номер машини і те що бачили передав депутатам 
Єгор Соболєв і Дерев'янку Юрію. Позавчора депортували Томаса - журналіста "Руставі-2", який робив матеріали про Саакашвілі. Перед тим депортували двох грузинів - охоронців Михайла. Сьогодні - арешт Вано, учасника блокади і учасника бойових дій на Донбасі. Вул. Інститутська знову стає місцем арештів ? На черзі вул. Грушевського ?

ТОП-7 світових винаходів руками українців

                    
Українці є одними з найталановитіших людей світу. Ми загадкова нація. Шукаючи способів спростити собі життя, готуємо “ліниві” вареники, “ліниві” пироги та голубці. А потім витрачаємо 15 років, щоб винайти екологічний поліетилен з кукурудзяного крохмалю і 25, аби навчитись не робити собі боляче під час аналізу крові.
Іноді ми плануємо зробити мільйон справ, а ввечері розуміємо, що не зробили нічогісінько. Часом же не роблячи нічого вигадуємо пристрій, що записує голос не звуком, а текстом.
У цьому ТОПі ми зібрали для вас сімку найцікавіших винаходів від українців. Це не щось, на кшталт всім відомого ґвинтокрилу, а лише те, що створене протягом останніх двох десятиліть.
Лінощі двигун для прогресу? Можливо. Чи так це було для Сергія Тимчука, Івана Селезньова, Назара Федорчука та інших українських винахідників, – читайте далі.

– Senstone –

Ця річ має вигляд невеличкого електронного кулона. Але його можна носити також на одязі або на руці, як браслет. Пристрій активується за допомогою одного кліку. Кулон по команді починає записувати голос і зберігає його у текстовому форматі.
Senstone розпізнає 12 мов та може відтворити текст з точністю до 97%. Відповідно до інформації на сайті, цільвою аудиторією є переважно ті, хто має високий ритм життя.
Як відомо, цей прилад є стартапом українця Назара Федорчука. Він виклав проект на сайт для фандрайзингу Kickstarter у березні 2017-го та прагнув зібрати на його реалізацію 50 тисяч доларів. У підсумку Senstone отримав у шість разів більше – понад 302 тисячі.
Кулон ще не доступний для покупки. Але очікується, що його ціна складе 140 доларів. Для покупців, які оформили попереднє замовлення – 120 доларів. Продаж стартує найближчі місяці.
“Український інтерес” згодом зустрінеться з винахідником, отож чекайте цікавих подробиць.

– Їстівний поліетилен –

Здавалось би, що роблять ці два слова поряд. Але, завдяки 15-ти рокам праці та одному харків’янину, вдається вирішити глобальну екологічну проблему.
Власне, весь секрет еко-плівки в тому, що її виробляють з кукурудзяного крохмалю. Точніше – це основний інгредієнт. Окрім того, що винахід цілком екологічний, він ще й дозволяє продовжити життя того чи іншого продукту, котрий в нього загортають. Так, наприклад, хліб, “одягнений” у плівку, зберігатиметься до чотирьох тижнів.
Фото: ПакТредМак
За словами винахідника, продукти можна їсти навіть не знімаючи самої плівки. Вона не має жодного вираженого смаку, а якщо її й викидати, то за кілька тижнів від неї не лишиться й сліду.
Як розповідає винахідник Сергій Тимчук, аби зробити міцну та придатну до щоденного використання плівку, йому знадобилось багато років та спроб. Звичайний крохмаль був занадто м’яким. Він складається з амілози й амілопектину в співвідношенні 25% на 75% відповідно. А для того, щоб плівка не розривалась, потрібно було довести співвідношення цих складових до 50 на 50, а краще 60 на 40. Де 60% – амілози.
Щодо виробництва, то його масового досі не існує. Це так, бо виробляти плівку зі звичайного поліетилену набагато вигідніше та швидше, що й цікаво більшості інвесторів.

– Пристрій для аналізу крові без крові –

Цей винахід справді революційний. Його розробив кандидат медичних наук Анатолій Малихін. Він також родом з Харкова, як і Сергій Тимчук. Аби винайти цю неймовірну “машину”, яку Малихін назвав “Біопромінь”, науковцю знадобилось 25 років.
У підсумку сумлінної праці тепер ми можемо відмовитись від болісних процедур, які іноді навіть наражають на небезпеку. А також значно скоротити час отримання результатів аналізу, адже “Біопромінь” видає результат миттєво.
Винахід працює досить просто. До різних частин тіла людини прикріпляють п’ять датчиків, а в систему вносять дані про пацієнта: стать, вік, зріст, вагу, частоту дихання та пульсу. Протягом п’яти хвилин апарат “сканує” стан організму та визначає 131 показник крові. Зокрема, швидкість осідання еритроцитів, загальний білок, лімфоцити та інші показники.
Щоб дізнатися всі ці показники шляхом звичайного аналізу, знадобиться від кількох годин до цілого дня. Є й аналізи, які можна чекати близько тижня. До речі, пристрій досить точний, похибка складає не більше 2%.
Та, на жаль, українці можуть користуватися цим чудо-винаходом лише у кількох приватних клініках. Бо вартість одного такого пристрою сягає 20 тисяч доларів, що нині величезні гроші для реалій української медицини. Натомість за кордоном прилад має не аби який успіх в Об’єднаних Арабських Еміратах, Китаї, Чехії та навіть Білорусі.

– Рукавички Enable talk –

Цей винахід дозволяє перетворювати жест на слова та текст. Його розробниками є четверо українських студентів, що навчались у Сполучених Штатах Америки: Антон Пастерников, Максим Осика, Антон Степанов та Валерій Ясаков.
В кожній з рукавиць є 15 сенсорних датчиків. Взаємодіючи з долонями та пальцями людини, вони передають інформацію про положення рук на смартфон. Там спеціальний додаток обробляє інформацію та трансформує її у слова та речення.
Такий пристрій є чудовим рішенням для людей, які можуть спілкуватися лише мовою жестів. Так їх зможуть розуміти всі оточуючі.
Пара таких рукавичок коштує 75 доларів, це близько 2 000 гривень. Насправді є схожі розробки, але вони на багато дорожчі та сягають близько 1 000 доларів, тобто близько 27 000 грн. Водночас вони важчі та оснащені на багато меншою кількістю датчиків.
Розробку вже відзначили на кількох міжнародних конкурсах. Зокрема, в 2012 хлопці зайняти перше місце на конкурсі Microsoft Imagine Cup у Сіднеї. Вони виграли призовий фонд 25 000 доларів. Пізніше рукавички отримували інші гранти та призи для вдосконалення.
Як нині справи у розробки українських студентів – згодом в “Українському інтересі”.

– Розумні жалюзі – SolarGaps –

Ці smart-жалюзі на вигляд майже такі, як і звичайні. Однак вони здатні переробляти сонячну енергію в електричну. Жалюзі автоматично змінюють кут ламелей протягом світлого часу доби так, щоб зібрати максимальну кількість енергії.
Цей винахід стає частиною так званого інтернету речей. Адже управляти SolarGaps можна зі смартфона. Здобуту ж енергію направляють у домашню чи офісну електромережу. Можна також налаштувати жалюзі так, щоб вони підживлювали один конкретний побутовий пристрій.
Придумав такий гаджет українець Євген Ерік. Ідея прийшла до нього два роки тому, в 2015-му, і була доволі амбітною: врятувати планету. За словами Євгена, половина людства живе у багатоповерхівках великих міст, де по “зелену” електроенергію не можна й мріяти.
За словами розробника, такі жалюзі на одному вікні в квартирі можуть виробити за місяць 100 кіловат енергії з квадратного метра своєї поверхні. Це за умови, якщо їх встановити на одному з вікон, які виходять на південь. За годину вони виробляють 600 ват, це близько 4 кіловат на день і приблизно 100 кіловат на місяць. В середньому одна двокімнатна квартира витрачає близко 300 кіловат протягом місяця.
Розробники вирішили зібрати інвестиції на популярній фандрайзинговій платформі Kickstarter. Ідея виявилась успішною і зібрала вдвічі більше, ніж планував Євгеній – 102 000 доларів. Жалюзі вже почали виробляти. Вони будуть доступні для покупки вже у грудні цього року.
І найцікавіше, такі жалюзі обійдуться разом зі встановленням 300 доларів або близько 8 000 гривень.

– Електронні книжки – PocketBook –

Так-так, це також українське. Дійсно, зараз головний офіс компанії розташований у Швейцарії. Та заснували її в 2007-му в Україні. Засновником PocketBook є Олег Науменко. З 2001 року він працював директором з маркетингу в поліграфічній компанії. Відкрити напрямок електронних книг, зазначає сам Науменко, вирішив, бо продажі друкарського обладнання знижувалися і треба було діяти.
Перша модель PocketBook 301, що побачила світ у вересні 2008-го, використовувала технічну базу “читалки” тайванської компанії Netronix. Зовні вона також нагадувала східний прототип. Інвестував у компанію також українець – киянин Іван Попов.
Спершу електронна книга не досить добре продавалась в українських магазинах. Майже 80% товару продавали через інтернет. За місяць вдалось продати 3000 гаджетів. Після цього посипались охочі дистриб’ютори з Казахстану, Молдови, Білорусі та Росії. А у 2011 компанія вийшла на західний ринок.
Нині PocketBook – четвертий у світі виробник електронних книг преміум-класу на основі технології “електронного чорнила”. “Читалки” продаються у 40 країнах світу. Протягом останніх 7 років компанія випустила понад 30 моделей електронних книг та планшетів. PocketBook має понад 10 міжнародних нагород та премій.

– Рідкий скальпель –

Ця медична диво-річ створена руками науковця Віктора Бочарова. Він науковий керівник цього проекту в столичному Національному авіаційному університеті та Аерокосмічному інституті. Рідкий струменевий скальпель, не пошкоджуючи судинну систему, дозволяє проводити проводити операції на внутрішніх органах людей.
Скальпель працює під високим тиском та видаляє нем’язові тканини, при цьому крововтрати мінімальні. Апарат складається з двох скальпелів. Один є більшим у діаметрі, а інший меншим, для того, аби працювати з різними видами тканин.
Фото: eveningkiev
Повністю апарат важить майже 70 кілограмів. Для роботи йому не потрібна електроенергія, тож його легко транспортувати. Зовнішній вигляд приладу нагадує бормашину, а під час роботи з нього під значним напором витікає тонкий струмінь води. Власне, саме він роз’єднує тканини та капіляри, не пошкоджуючи великі судини. Скальпель придатний до багаторазового використання.
Прилад вже пройшов безліч клінічних випробувань. Його ефективність підтвериди десятки лікарів. Ним вже активно користуються в Київській міській клінічній лікарні №1. Апарат також дозволяє значно скоротити тривалість операцій та її травматичність. Окрім цього, післяопераційна реабілітація також буде набагато легшою.
Цю технологію застосовують у вкрай складних випадках, коли неможливо використовувати зайві інструменти. Наприклад, під час видалення метастазу з печінки, не пошкоджучи сам орган. Раніше ж доводилось видаляти частину печінки.  Також інструмент ефективно вимиває гній у разі хірургічних абсцесів.
Загальна ж ціна унікального інструменту близько 30 000 доларів, саме тому їх дуже небагато в Україні.

Ганна Веретенник

Звідки походить "яблуко розбрату" між Україною і Польщею

                                    Світлина від Олександра Басараба.
Сьогодні українські патріоти пікетували Посольство Республіки Польща в Україні. (Київ , вул. Ярославів Вал, 12) Як відомо, ми отримали низку українофобських ультимативних заяв керівництва Польщі проти України. Деструктивні польські претензії не пройдуть!!! Поляки повинні задуматись...звідки походить "яблуко розбрату" між Україною і Польщею.
                                                                                           

                                                                                                                       Олександр Басараб
  • Партнеры

  • Федерация шахмат и шашек
  • Станция переливания крови Краматорск
  • Онлайн библиотека
  • Скрипты
  • Право на Жизнь
  • Печати Краматорска
  • POLITICS. ECONOMY. LAW
  • Center of computer technologies
  • Новини Черкас
  • Fail Bit
  • Hand Work
  • Все об образование в Украине
  • games игры
  • Совместимость по знакам зодиака
  • Foto Yama
  • Гигалит! Способы заработка
  • Новости Кировограда
  • Двигайся. Путешествуй!
  • Лучший софт
  • Ремонт компьютеров
  • Интернет-магазин бытовой техники
  • Все о моде
  • Женский блог
  • Регистрация доменов 3-го уровня
  • Астрология Мистика Уфология
  • Лучший софт рунета
  • Киного
  • Все о моде
  • Я модница
  • Сплетница
  • Женский блог
  • Милая
  • Кокетка
  • Все о Мексике
  • affiliatetips
  • Авто
  • filmbabble
  • fishingthroughlife
  • Бесплатный Краматорск
  • Леди
  • Партнерки
  • Партнерки
  • Софт
  • wordpress
  • Контрольные, курсовые, дипломные работы на заказ по Украине и России
  • Бесплатные программы
  • Будь Леди
  • Красивая — женский блог
  • Дианочка — мой личный блог
  • Алиночка — мой личный блог
  • 100 рецептов красоты
  • Милана — женский блог
  • Карина — личный блог
  • Диана — мой женский сайт
  • Модная — все о моде
  • Девочки — все о девочках
  • Moda Fest
  • Киев мода
  • Яна — мій блог
  • Катя — мой сайт
  • Единственная — женский журнал
  • Ladybloger — женский блог
  • Woman Blog — женский блог
  • Киев мода
  • Женский блог
  • Анна — мой личный блог
  • Мужской блог
  • Любовь — все о прекрасном
  • Фитнес для тебя
  • Техника
  • Новости Киева
  • Авто блог
  • Мото блог
  • Авто новости
  • Мото новости
  • Будь леди
  • Новости туризма
  • Автомобильный блог
  • Женский журнал
  • Днепр блог
  • Городской сайт Днепр
  • Модная страна
  • Киев блог
  • Полтава блог
  • Новини Львова
  • Мы Красотки
  • Модна країна
  • Натали — женский блог
  • TerraWoman — женский журнал
  • Гламур — женский журнал
  • Elle — блог о моде
  • Женский журнал ivona
  • Хочу — женский журнал
  • Откровенно — женский блог
  • Глянец — женский журнал
  • MLady — женский журнал
  • Лиза- женский журнал
  • cosmo — женский журнал
  • Good House
  • Flosal — женский журнал
  • Прелесть — женский блог
  • НаШпильках — женский журнал
  • Секретик — женский блог
  • Женский журнал beauty-journal
  • Женский журнал PrettyWoman
  • Женский журнал Darina
  • Леди Босс — женский блог
  • Женский журнал Signorina
  • KeenGirl — женский журнал
  • Женский журнал Passion
  • Женский журнал Супер брюнетка
  • Женский журнал — мои секреты
  • Женский журнал
  • Женский журнал Украины
  • Женский путь
  • Женский журнал
  • Локкон Женский журнал
  • Женское кредо
  • Женский журнал
  • Женский журнал
  • Альбина
  • Женский журнал Поедашка
  • Красапета Женский журнал
  • Женский журнал
  • Firewalker Movie