Британські та австралійські кліматологи вирішили з наукової точки зору поглянути на клімат у вигаданих світах. Вони проаналізували клімат світу мегапопулярних «Гри престолів» та «Володаря перснів».
Про це пише Іndependent.
Вчені використовували складні комп’ютерні програми — ті самі, що використовуються для прогнозування сценаріїв майбутнього потепління Землі — щоб змоделювати клімат відомих фентезійних місць, таких як Середзем’я Толкіна і континент Вестерос у «Грі престолів».
На думку вчених, хоча така робота може спочатку здатися жартівливою, вона має цілком серйозні наукові цілі. По-перше, це новий спосіб пояснювати широкій аудиторії основи кліматичної фізики. По-друге, дослідження поведінки кліматичних моделей у фантастичних умовах допомагає краще зрозуміти їхню роботу.
Чому Імлисті гори — імлисті
Толкін, автор «Володаря перснів», був відомий своєю надзвичайною увагою до деталей. Він ретельно розраховував відстані, час і навіть такі явища, як напрямок вітру, на кожному кроці подорожі персонажів.
Працюючи з детальними картами самого Толкіна, вчені внесли дані про топографію (висота суші) та батиметрію (глибина океану) Середзем’я в розширену кліматичну модель.
Оскільки Толкін мав на увазі Середзем’я як нашу власну Землю у далекому минулому, вчені припустили, що її фізичні параметри, такі як радіус планети, швидкість обертання та відстань від Сонця, ідентичні нашим. Потім вони змоделювали клімат Середзем’я.
Результати стали чудовим підтвердженням інтуїтивного світобудування Толкіна. Модель передбачила клімат Середзем’я, подібний до Західної Європи та Північної Африки — що не дивно, враховуючи географічне натхнення Толкіна.
Найбільша кількість опадів випала на захід від Імлистих гір, а на сході спостерігався більш сухий ефект «дощової тіні». Цей ефект спричинений переважаючими західними вітрами, які змушують вологе повітря підніматися та охолоджуватися над горами, конденсуючи водяну пару в дощ або сніг, перш ніж вона досягне східного схилу.
Передбачення моделі щодо обширного лісового покриву на більшій частині Середзем’я узгоджувалося з твердженням Елронда про те, що в минулому білки могли подорожувати лісом з околиць Ширу до Дунланду, не торкаючись землі.
Нестабільні пори року Вестероса
Однією з визначальних рис «Гри престолів» Джорджа Р. Р. Мартіна є непередбачувані та тривалі пори року Вестеросу. Зими там рідкісні, але можуть тривати роками. Ця унікальна кліматична особливість — не просто передісторія. Це важливий сюжетний прийом, який дозволяє «Білим Ходокам» рухатися на південь через вкритий льодом світ.
Астрофізики та кліматологи давно ламають голови, як пояснити цю особливість з наукової точки зору. Теорії варіювалися від подвійних зоряних систем до вулканічної активності, але всі вони намагалися створити життєздатний, придатний для життя світ.
У новому дослідженні вчені перевірили іншу версію — хаотичну зміну нахилу осі планети. На Землі стабільний нахил нашої осі забезпечує нам регулярні пори року. Вчені використовували реальну кліматичну модель, де вісь планети «перекидалася» протягом року, як дзиґа, що хитається.
Результат був вражаючим: якби планета оберталася рівно один раз за оберт, одна півкуля постійно була б повернута до сонця протягом певного сезону, створюючи постійне літо або зиму.
Але що ж спричиняє раптову зміну пори року з довгого літа на довгу зиму? Нахил осі нашої планети стабілізується гравітаційним впливом її Місяця.
У планеті Мартіна лише один супутник, але легенда свідчить, що колись у неї було два, поки другий супутник «не підійшов надто близько до сонця і не тріснув від спеки». Втрата другого супутника, можливо, призвела до нестабільності осі планети, що дає правдоподібне, фізично обґрунтоване пояснення найбільшій таємниці Вестеросу.
Раніше ми писали, що зірка «Володаря перснів» підтримав Україну та зворушливо зачитав поезію військового ЗСУ.