Чт. Бер 28th, 2024
З’явився дуже цікавий твіт, який розмістив Прем’єр Гройсман, ну або той, хто за нього робить ці твіти.

Це перший Прем’єр, який заявив про те, що збільшення доходів людей є тією метою, на якій треба концентруватися. Звичайно, трохи бентежить той факт, що це сказано в прив’язці до тарифів, а не до податкової, бюджетної чи пенсійній реформам. У прив’язці до тарифів це виглядає популізмом, але тим не менш, вперше з Кабміну погляд Прем’єра спрямований в потрібну людям сторону.

Неодноразово мною висловлювалася думка, що підняття тарифів не є кроком у бік ринкової економіки тому, що відпустивши ціни на енергоносії, уряд не скасував «кріпосне право», не надав людям свободу збільшити свої доходи. І навіть навпаки, уряд різко скоротило можливості прояву підприємницького таланту, показуючи, що грабіж підприємців правоохоронними органами був, є і буде залишатися безкарним.

Міжнародний рейтинг економічної свободи засвідчив цей вектор Уряду України 2015 року падінням до рівня 162 місця з 174 країн. Ми на 162 місці серед тих країн, де взагалі може йти мова про економіку.

Наші минулорічні «реформатори» Яценюк і Яресько ніколи не згадували про збільшення доходів людей. Здавалося, що метою їх існування було отримання кредитів МВФ, і, звичайно ж, підвищення тарифів для цих самих людей.

Але так як люди такі тарифи платити не можуть, що було відомо заздалегідь, платити їх повинен бюджет. Тобто платити повинні ВСЕ українці незалежно від рівня споживання. Споживай скільки хочеш – бюджет все оплатить! «Ринковий» такий підхід, ніж Яценюк і запам’ятається українцям.

І ось Прем’єр 2016 заявляє, що концентруватися треба на збільшенні доходів людей. Я сподіваюся не тільки тих людей, яких показують по телевізору під державними прапорами за дубовими столами, а й так званих простих людей. І тут постає питання – а як бачить Прем’єр 2016 цей ланцюжок, цю причинно-наслідковий зв’язок? Чи знає він про те, що «синиця часто краде пшеницю, яка в темній комірці зберігається, в будинку, який побудував Джек»?

Як стверджують класики, доходи населення ростуть від збільшення інвестицій на душу населення. Мова не тільки про іноземні інвестиції, а про інвестиції взагалі. І практика показує, що іноземні інвестиції масово приходять тільки тоді, коли аборигени (ми з вами) самі починають масово інвестувати.

Саме слово «інвестувати» в масовій свідомості пов’язано з якимись акціями, біржами та іншими словами з фінансового побуту. У реальному житті інвестиції – це відкриття нових підприємств. Звідки взяти гроші на втілення ідеї – справа суто особиста кожної людини. Відкриваючи нові підприємства люди наймають на роботу інших людей, конкурують за кваліфіковані кадри, доходи як перших, так і других ростуть. Капіталізм, коротше.

Питання – з якої ж причини люди починають інвестувати? Відповідь – з’являється можливість реалізовувати свої ідеї. Можливості реалізовувати ідеї – це не урядова програма допомоги МСБ, це не програма уряду про компенсацію чогось … Можливість реалізовувати свої ідеї – це усунення бар’єрів. Уряд не може допомогти, уряд може ТІЛЬКИ не заважати! Уряд може надати людям економічну свободу! А люди, користуючись цією свободою, почнуть збільшувати свої доходи. Чого і хотів новий Прем’єр.

Тобто збільшення доходів йде за збільшенням інвестицій, яке йде за розширенням економічної свободи. Синиця до пшениці. І тут саме час задуматися, від чого ж залежить економічна свобода, і як цю саму свободу Уряд 2016 може людям надати.

Свобода надається зняттям обмежень, тобто звуженням повноважень того, хто цю свободу обмежує. Якщо якийсь правоохоронний орган обмежує свободу підприємця, а підприємцем я вважаю кожної людини, то повноваження такого органу мають бути обмежені.

Правоохоронні органи можуть сконцентруватися на кримінальні злочини, на злочини чиновників, спрямованих на розкрадання бюджету, а підприємців залишити в спокої. Сюди ж відноситься і контроль всіляких державних органів. Сюди ж зниження податкового навантаження, що перерозподіляється через бюджет. Тоді будинок Джека набуває таку форму.

Збільшення доходів йде за збільшенням інвестицій, яке йде за розширенням економічної свободи, яке йде за звуженням повноважень держави.

Ех, держава, держава, як же знизити твою роль в моєму житті? Напевно треба тебе трошки скоротити. І частина твоїх функцій передати мені – громадянину. Щоб і лікувався я сам, і вчився я сам, і на старість сам збирав.

І якщо звуження повноважень держави вирішується податковою реформою, то пенсійна, охорони здоров’я та освіти – це три окремі реформи. Але у них є одне спільне – всі ці сфери фінансуються з бюджету.

Рішення Гройсмана має бути радикальним саме на рівні бюджету. Прем’єр повинен нарешті вимовити вголос те, що не наважувався вимовити ні один горе-прем’єр України з часів здобуття своєї незалежності. Він повинен сказати, що ми перестали будувати комунізм, ми за індивідуалізм, ми за ведення підприємницької діяльності, ми за республіку замість держави.

Він повинен сказати, що з 2018 року охорону здоров’я більше не фінансується з бюджету, що 5 академій наук більше не фінансуються з бюджету, що ми більше не фінансуємо докторські дисертації за темою «історія розвитку картоплярства». Що в 2017 році ми фінансуємо ТІЛЬКИ зарплати і підтримку матчастини систем охорони здоров’я та освіти. А фінансування самих міністерств з 2017 року припиняється. Протягом 2017 року місцеві влади повинні вирішити питання приватизації об’єктів. Так, так, це я про школи, лікарні, поліклініки …

Мої батьки пенсіонери, яким по 80 років, живуть у Литві – вони безкоштовно користуються всім спектром медичних послуг. Там перейшли на страхову медицину. І Грузія пройшла цей досвід. Нічого страшного, крім втрати джерела доходу для кількох тисяч працівників центральних органів виконавчої влади.

В системі освіти теж нічого нового. Треба визнати, що ми відстали від світових тенденцій і необхідно наздоганяти. Наздогнати можна тільки в умовах, коли замовником послуг освіти стануть батьки. А хто ще знає, які знання потрібні в сучасних умовах? Міністри? Вже смішно. РайВНО? Хаха. Батьки, яким близько тридцяти, знають, що зараз затребуване. І знають, що марно. Вони – замовники. Вони купують освіту своїм дітям. Адміністрація шкіл, вчителі – виконавці, продавці. Батьки породжують попит, школи – пропозиція.

Ну і нарешті пенсійна реформа, а, точніше, реформа соціальна. Необхідно об’єднання баз даних всіх фондів в один реєстр, виплати прямо з бюджету на картки, повна автоматизація процесу. В Ізраїлі в пенсійному фонді працюють 11 чоловік. А у нас 40 000. Ау, Прем’єр 2016, навіщо Вам така армія працівників пенсійного фонду? Відпустіть їх на свободу. Серед них фотографи, дизайнери, перукарі та масажисти. Нехай приносять користь людям!

Що ж у нас виходить з будинком, який побудував Джек?

Збільшення доходів йде за збільшенням інвестицій, яке йде за розширенням економічної свободи, яке йде за звуженням повноважень держави, яке йде за відмовою від будівництва комунізму.

Ух ти! Ланцюжок вийшла коротше, ніж у Маршака. Для збільшення доходів людей пану Гройсману необхідно зробити лише два кроки:

1 Заявити, що ми перестали будувати комунізм і припинити фінансувати його складові – безкоштовну освіту, безкоштовну охорону здоров’я, солідарну пенсійну систему. По дорозі скасувати більшість міністерств і відомств.

2 Заявити про звуження повноважень держави, ліквідувати податкову міліцію, контролюючі органи, звузити повноваження силовиків за економічними статтями, знизити податкове навантаження.

Це закладе основи економічної свободи, що призведе до зростання інвестицій, що призведе до зростання доходів людей, на чому і хотів сконцентруватися Прем’єр-2016. Або він про щось інше?
       Павел Себастьянович