2 роки.
2 роки було в української влади, щоб підготується до продажу ОПЗ. 2 роки, щоб зробити все, щоб залучити інвесторів і зробити показовий аукціон, який мав би повернути інвесторів в Україну. 2 роки на підготовку.
Українська влада добре підготувалася.
На аукціон не прийшов ніхто.
Мета досягнута.
Тепер компанію можна доїти ще довше.
Підготовка пройшла успішно, було зроблено все, щоб не прийшов ніхто.
Висока стартова ціна – будь ласка.
Обмеження на потенційних покупців, за допомогою правила “російського духу” – будь ласка. Прийняти закон, який би створював ризики для всіх потенційних покупців – це треба було добре постаратися. Тут без помічників не обійтися.
2 роки відкладається приватизація Центренерго і ОПЗ. 2 роки грошовий потік ллється на потрібні млини. 2 роки в Україні не приходять інвестиції.
Зовнішні інвестиції – це єдиний можливий ресурс для зростання української економіки. Для справжнього зростання. Для цього і потрібна була красива показова прозора приватизація. Приватизація, коли ім’я покупця означає набагато більше, ніж сума, яку він заплатить. Приватизація, коли має значення не сума залучена до бюджету, а обсяг коштів, який перестане витягати з бюджету держ компанія, поставляючи кошти для політичної корупції в Раду і уряд. Жадібність знову перемогла розум. Жадібність знову перемогла доцільність. Жадібність знову перемогла довгострокову стратегію.
На місці МВФ я б образився ..
Сергій Фурса
Сергій Фурса