Июнь 23rd, 2016 
Назар ОбідзінськийБув динь. Я спокійно си лежєв, з бінокльом в руках, у гамаку, пошитому на почєтку дивіностих з трох атлясних краснознамьонних прапорів. Серпи-молоти на нім шороку замадзьґували вапном, котре сі лишєло після малювання передвеликодніх бардюрів, але всьо їдно за місіць-півтора тото паскуцтво зачинало проступати. Гамак був натєгнутий на Бухови, поміж двома заповідними смереками, шо якимсь цудом вижили після наступу икологів. Рідкісний вітряк нагло дмухав ми в пашчу повітрєм, наче з брадрури і підпільно вироблєв кіловати.
Внизу, в місті нафти, газу і води по годинах посеред цинтру, фист файно було видно мінігидроелєктростацію, до котрої вистроїласі штирикільомитрова колєйка з людей в білих халатах з чирвоними христами і в учительскіх вокулярах. Кажен з них ніс по два відра води для тої поважної інвестиції, а зверха, на стації, лежєв північний кіт Льоха і махав фостом в такт виливаних у стацію відер. Вдалині мєстні меблеві тигри складали табуретки за кресленнями бильгійскіх кельтів.
Праворуч, посеред озера з нафтусьов, пливав надувний матерац з якимось хлопом. Матерац сі совав по воді, дякуючи гривастому моржу Саші, шо був міцно прив'єзаний смичом до него і гріб, як чимпійон по поїданню рідких страв. Тим самим морж сі трінірував з огляду на пирспиктиву олімпійскіх виборів до територіяльних громад. На березі розгорнувсі антикризовий базар швидкого риагування на всі захцянки люду під файну музику з Радийо Бухів.
Просто за сільзаводом, в Ратуші, в кажнім вікні стирчєли стажори, шо продавали єйці, молоко і чирвонокнижний підзалупний сир. На вежі, замісто дзеґарка, бекав баран, сповішчаючи нарід прихід чиргової дванайцітої години. Під нев небесно популярний кіберхакєр Стасік провадив тендир з продажу ліцензій на шпіцакі баранови, торгівлі пріборами ночного повідєнія та побудови підземного метрА в кєрунку догораючого сміттєзвалишча...
....Тррррісь, курва !!! З гуком роздерсі гамак і я пєрдольнув до земли головов, пробудившись на самім інтиреснім місци з великов радістьов...
Пошкрібавсі, включив Твоє Радіо - на кордоні Ненькі пляново пинєли удмурцкіх консулів з контрабасом монґольского пива та протівотуманних окулярів.
Все споко, дєкую ти, Господи , - повів я і прочитов Отченаш.
Завше ваш, ЯКІВ КУТОВИЙ !
Внизу, в місті нафти, газу і води по годинах посеред цинтру, фист файно було видно мінігидроелєктростацію, до котрої вистроїласі штирикільомитрова колєйка з людей в білих халатах з чирвоними христами і в учительскіх вокулярах. Кажен з них ніс по два відра води для тої поважної інвестиції, а зверха, на стації, лежєв північний кіт Льоха і махав фостом в такт виливаних у стацію відер. Вдалині мєстні меблеві тигри складали табуретки за кресленнями бильгійскіх кельтів.
Праворуч, посеред озера з нафтусьов, пливав надувний матерац з якимось хлопом. Матерац сі совав по воді, дякуючи гривастому моржу Саші, шо був міцно прив'єзаний смичом до него і гріб, як чимпійон по поїданню рідких страв. Тим самим морж сі трінірував з огляду на пирспиктиву олімпійскіх виборів до територіяльних громад. На березі розгорнувсі антикризовий базар швидкого риагування на всі захцянки люду під файну музику з Радийо Бухів.
Просто за сільзаводом, в Ратуші, в кажнім вікні стирчєли стажори, шо продавали єйці, молоко і чирвонокнижний підзалупний сир. На вежі, замісто дзеґарка, бекав баран, сповішчаючи нарід прихід чиргової дванайцітої години. Під нев небесно популярний кіберхакєр Стасік провадив тендир з продажу ліцензій на шпіцакі баранови, торгівлі пріборами ночного повідєнія та побудови підземного метрА в кєрунку догораючого сміттєзвалишча...
....Тррррісь, курва !!! З гуком роздерсі гамак і я пєрдольнув до земли головов, пробудившись на самім інтиреснім місци з великов радістьов...
Пошкрібавсі, включив Твоє Радіо - на кордоні Ненькі пляново пинєли удмурцкіх консулів з контрабасом монґольского пива та протівотуманних окулярів.
Все споко, дєкую ти, Господи , - повів я і прочитов Отченаш.
Завше ваш, ЯКІВ КУТОВИЙ !
Опубликовано в рубрике