Май 9th, 2015 
Назар Обідзінський Про карту України 1919 року не було нічого відомо. Для історика Івана Сварника — це сенсаційний оригінальний документ, бо це перша мапа України як держави, на ній вперше були нанесені державні кордони. Для багатьох українців, які проживали в 1919 році, ця карта відігравала велику роль, каже вчений. Тому що це було усвідомлення території, яку охоплювала незалежна Українська держава і розуміння, від кого її потрібно охороняти.
Карта, у першу чергу, є фіксацією стану свідомості населення того часу, коли вона надрукована, стану національного усвідомлення держави. Я припускав, що така мапа має бути.
Паризька мирна конференція УНР. Кордони України виглядають наступним чином.
Це перша карта соборної УНР, на якій відображені усі українські етнічні землі, які у 1919 році були у складі України. Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Східна Слобожанщина, Стародубщина (нині вони у складі Росії). Берестейщина і Гомельщина (нині у складі Білорусі). Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Північна Лемківщина (Польща), Південна Лемківщина (Словаччина). Мармарощина, Південна Буковина (нині у складі Румунії).
На мапі, над якою працювала група істориків і науковців, на основі архівних матеріалів виділені території компактного проживання українців, так звані «клини», де формувалась українська армія. Малиновий клин — це Північний Кавказ, Сірий клин — Північний Казахстан і Південно-Західна Сибір, Зелений клин — Південна частина Далекого Сходу (головне місто — Владивосток), Жовтий клин — Нижнє і Середнє Поволжя.
До слова, площа Зеленого клину була удвічі більшою від території України, тут українці проводили процеси державотворення: у 1918 році вони вимагали від російського уряду визнати далекосхідний Зелений Клин частиною України і проголосили культурну Конституцію українців Далекого Сходу і Самостійну Українську Далекосхідну Республіку.
Голова благодійного фонду «Україна-Русь» Ростислав Новоженець зазначає, що мапи в атласах суперечливі і неповні, не подають загальної картини про державне будівництво того періоду. Тому й видали карту «Соборної України», щоб показати, якими були українські кордони на День Злуки, якій передувало проголошення самостійності України 22 січня 1918 року, а 1 листопада 1918 року була проголошена ЗУНР.
«Українці повинні знати свою історію, історію правдиву. Українці цієї історії не знають. Одні вважають, що соборність — це поширення християнства по Україні, інші, що це єдність між Сходом і Заходом, але хто скаже, що це об'єднання всіх етнічних українських земель? Головне завдання цієї карти — дати пізнання сучасним українцям про славні сторінки нашої історії 90 років тому. Карта допоможе оцінити сучасникам, молодому поколінню Акт злуки», — наголошує Ростислав Новоженець.
Карта, у першу чергу, є фіксацією стану свідомості населення того часу, коли вона надрукована, стану національного усвідомлення держави. Я припускав, що така мапа має бути.
Паризька мирна конференція УНР. Кордони України виглядають наступним чином.
Це перша карта соборної УНР, на якій відображені усі українські етнічні землі, які у 1919 році були у складі України. Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Східна Слобожанщина, Стародубщина (нині вони у складі Росії). Берестейщина і Гомельщина (нині у складі Білорусі). Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Північна Лемківщина (Польща), Південна Лемківщина (Словаччина). Мармарощина, Південна Буковина (нині у складі Румунії).
На мапі, над якою працювала група істориків і науковців, на основі архівних матеріалів виділені території компактного проживання українців, так звані «клини», де формувалась українська армія. Малиновий клин — це Північний Кавказ, Сірий клин — Північний Казахстан і Південно-Західна Сибір, Зелений клин — Південна частина Далекого Сходу (головне місто — Владивосток), Жовтий клин — Нижнє і Середнє Поволжя.
До слова, площа Зеленого клину була удвічі більшою від території України, тут українці проводили процеси державотворення: у 1918 році вони вимагали від російського уряду визнати далекосхідний Зелений Клин частиною України і проголосили культурну Конституцію українців Далекого Сходу і Самостійну Українську Далекосхідну Республіку.
Голова благодійного фонду «Україна-Русь» Ростислав Новоженець зазначає, що мапи в атласах суперечливі і неповні, не подають загальної картини про державне будівництво того періоду. Тому й видали карту «Соборної України», щоб показати, якими були українські кордони на День Злуки, якій передувало проголошення самостійності України 22 січня 1918 року, а 1 листопада 1918 року була проголошена ЗУНР.
«Українці повинні знати свою історію, історію правдиву. Українці цієї історії не знають. Одні вважають, що соборність — це поширення християнства по Україні, інші, що це єдність між Сходом і Заходом, але хто скаже, що це об'єднання всіх етнічних українських земель? Головне завдання цієї карти — дати пізнання сучасним українцям про славні сторінки нашої історії 90 років тому. Карта допоможе оцінити сучасникам, молодому поколінню Акт злуки», — наголошує Ростислав Новоженець.
Опубликовано в рубрике