Чт. Бер 28th, 2024

У Російських ЗМІ найбільше претензій:
а) до непрофесіоналізму журі Євробачення. Тут і коментувати нічого, звідки у всяких Англії, Німеччини та Австрії люди, які знають ноти та інші арпеджіо !? Ні Лози у них, ні Кобзона з Газмановим ….
б) На явне політичне підгрунтя пісні Джамали. Мовляв, не можна було співати про тему депортації кримських татар і тиснути на почуття вразливих європейців.
    Милі російські журналісти, так що ж ви, ще на етапі відбору до конкурсу не запропонували винести на конкурс пісню про 27 мільйонів загиблих у війні? Тема ж злободенна, свіжа. Або про мільйонні жертви тирана Сталіна? Або про сотні тисячах представників інших малих народів, помахом руки цього деспота, що позбулися своєї батьківщини? Є ще багато “політизованих” тим, які знайшли б розуміння у слухачів, і які ви з дивною логікою тимчасової амнезії, то згадуєте, то забуваєте.
   Джа, як ніхто інший, мала право так співати про 1944-му. І повинні були відчувати європейці її і наш біль 2014 го. І вам, дорогі сусіди треба щодня нагадувати, чия земля Криму! І нехрен журитися, що вам Європа мстить навіть на пісенних конкурсах. Чи не мстить, а самим м’яким з усіх можливих способів дає можливість задуматися і покаятися. Але, не в коня корм. Ви скажете: “Не чесно судять !!!” Так вас ніхто не судить …. Але, про вас судять, і приймають неприємні, але не смертельні рішення.
    Як шкода, що Австралія між нами тільки в таблиці результатів, а не в географічному реалі. Безкраї простори австралійського буша, дали б можливість нам хоч трохи відпочити від “братньої любові” східного сусіда.
   А Лазарєв показав чудовий потужний номер. І взагалі конкурс цього року був дуже сильний – і за репертуаром, і за підбором виконавців. Тим вище ціна музичної перемоги нашої кримськотатарської дівчинки.