Новини Черкас

Як і обіцяв, розміщую рядки, написані до ювілею товариша, актора, майстра степу Олексія Бражнікова.
   30 березня  Олексі виповнюється 60. Та ще й 40 років творчої діяльності!
   Саме з цього приводу напередодні нами, його друзями в Черкаському будинку вчителя, який був гостинно наданий його дирекцією, було проведено творчу зустріч з цим талановитим актором. За це велика вдячність директору Будинку вчителя Світлані Федорівні Панченко.
  На зутріч завітали друзі, колеги по творчій майстерні, просто зацікавлені люди. Прийшли й вояки, які нещодавно прибули на ротацію і у відпустки з зони АТО, а також представники ГО «Воїни АТО Черкащини».
  Захід вийшов цікавим. Тут була і презентація актора, його творчої стежини, і захоплююча розповідь Олексія про своє життя від становлення його як актора до сьогодення, яка супроводжувалась відеосюжетами, уривками з фільмів, у яких він знімався.
  На зустріч Олексій прийлшов не сам, а з коханою матусею, Надією Полікарпівною, відомою свого часу журналісткою, письменницею. Мама також поділилася згадками про сина, його дитячі роки і зростання до якості майстра своєї справи.

         Фред Астер — улюблений виконавець степа.

             А твочий шлях актора починався з хореографічного відділення Дніпропетровського театрального училища, роботи в Черкаському народному хорі. Далі — студія всесвітньовідомого колективу — ансамбля Павла Вірського. Санкт-Петербурзький мюзік-хол, не менш відомий Фрідріх Штадт Палас. З виходом на «хореографічну» пенсію, актора запросило керівництво Театру ім. Андрія Міронова, де той відпрацював 16 років. Досі, не дивлячись, що актор, у зв’язку з відомими подіями, та з метою доглянути маму, яка вже в досить поважному віці, полишив Росію, йому надходять пропозиції на участь у художніх фільмах.

  З Богданом Ступкою.
  Також на вечорі актора вітали учасники клубу «Бригантина». Від них звучали музичні подарунки, виконання пісень. Вітав і колега по Черкаському народному хору і, як виявилось, родич — Володимир Безпалий, який також виконав декілька пісень. Вітали й представники від музичної спілки.
   Творча зустріч перемежалась виконаними Олексієм  декількома номерами степу. З особливим захопленням гості сприйняли вальс Штрауса (степ!!!) та відомий нам «Істамбул не Константинопіль».
     Загалом вечір вдався. Хоча, ложечкка дьогтю просочилася: Одна з вітальниць «виголосила», що буцімто, Україна нині воює з Росією. А на зауваження від мене («А чи не навпаки?») та Світлани Панченко (мовляв, ти дівчино, мабуть необдумано помилилася) на обличчі цієї персони ми побачили лише закопилену губу…
    Але це не зіпсувало загального настрою присутніх. Навіть атовці не придали особливого значення цій незрозумілості…
    Тож, привітаймо Олексія Івановича Бражнікова з Ювілеєм! Побажаємо здоров’я, натхнення, творчих успіхів, гарного настрою!
   З роси й води, друже!