Архивы рубрики ‘Багато хто не витримали.’

Фатальна музика. Коли Сід Вішес стає Йосипом Кобзоном

Иосиф Кобзон  
Доля російського року настільки ж химерна, наскільки і доля російського православ’я. Колись вони всі були частиною протесту проти системи — чимось зі світу андеграунду і незгоди крокувати в ногу. Однак випробування конформізмом витримали не всі. І ось вже через чверть століття ми бачимо нову реальність. В якій і ті і інші перетворюються в ідеологів вертикалі, прикидаючись, при цьому, все тими ж бунтарями.

Час дзвіночків

Все те, що ми називаємо російським роком, народилося в епоху модерну. Того самого, де слово одно дії, де за вчинком слід відповідальність, де «тисячі слів» нічого не варті в той момент, коли важлива «фортеця руки». Часто кажуть, що сила російської літератури в тому, що вона заповнювала суміжну нішу вітчизняної філософії. Якщо так, то російський рок одночасно виконував роль російської поезії.

Він був більше і ширше самого себе. Існував великий світ офіційної ентропії, а потім виходив Цой і ставив свою епоху діагноз. У тих текстах не було рожевих окулярів — там було бунтарство, антисистемність і все те, що потім Кураєв назве «боротьбою за право думати». Беззубість текстів дарувала їх автору статус прирученого поета — і виганяла з табору колективного «Сіда Вішеса».

А потім сталися нульові, і кожен російський Сід Вішес поспішив стати Йосипом Кобзоном. Включаючи і автора цієї пророчою формули Костю Кінчева. Їх одомашнили — приблизно так, як одомашнили «Нічних вовків». Сурков писав тексти для «Агати Крісті», Путін брав в поїздку на жовтій «Калині» диски «Чайф». «Околоноля» — це ж в тому числі і оцінка соціальної значущості рок-кумирів нульових. З протестно-злого російський рок все швидше дрейфував у бік буржуазно-ситого, де ліричністю переживань подменялось право говорити правду. Замість оголеного нерва — знеболюючий укол ретельно дозованої емоції, густо перемішаної з ностальгією для покоління сорокарічного офісного планктону.

У минуле десятиліття рок став різновидом музичного мейнстріму, бізнесом на прагненні до безпечної фронди. Головні теми в творчості скотилися до хрестоматійного «мене ніхто не любить», або ж «мене ніхто не розуміє», або, на худий кінець, «ну і хрін з ними з усіма». При цьому самих рок-виконавців як би любили, старанно розуміли і вже точно пальцем на двері не показували.

У нульові публіка була готова назвати рокерами всіх, хто не співає для пубертатного віку. Для неї це була форма самозахисту — слухати рок-музикантів означало мати право ототожнювати себе з інтелектуальним меншістю. Це був час постмодерну. Тотального пересмішництва, безвідповідальності і лаунжу. Багато цієї спокуси не витримали.

Давиди і Голіафи

Тому що в останні пару років старий затишний світ звалився. Війна — це завжди модерн, і Росія після Криму і Донбасу в нього знову занурюється. У цій новій старій реальності всім і кожному знову доводиться визначатися зі своєю стороною барикад. З’явилися питання, на які можна дати лише односкладові відповіді — в такій ситуації складно виступати «за все хороше проти всього поганого».

І в цей момент ті, кого прийнято було вважати рокерами, виявилися перед вибором. Бо рок — це завжди контрсістема. За логікою речей якщо ти бунтар і прийшов час лізти на барикади, то вони повинні бути опозиційні владної вертикалі. Але влазити в власну двадцятирічну шкуру в той момент, коли тобі вже скоро п’ятдесят — некомфортно. Багато хто віддав перевагу альтернативу.

Адже вся медіавійну останніх двох років — це дискусія про те, хто тут слабкий, а хто сильніший. У традиційній етиці прийнято співчувати тим, чия моральна величина обернено пропорційна фізичної. Давиди проти голіафів, спартанці проти персів, польська кіннота проти танків Гудеріана — в таких схемах моральна підтримка завжди дістається слабкому. Тому що боротися проти переважаючих сил — це торжество духу над обставинами. І саме за цей штандарт весь минулий рік ведуть інформаційну війну Київ і Москва.

Коли Москва говорить, що не є стороною війни в Донбасі — це не лише геополітика спонукала. Це ще і боротьба за етику. За право транслювати те, що відбувається як битву українського дракона з сепаратистським Ланселотом. Тому що якщо назвати речі своїми іменами, то виявиться, що не українське Голіаф бореться з донецько-луганським Давидом, а, навпаки, — триста українських спартанців тримають оборону у Фермопіл проти армії з двоголовими орлами на прапорах.

І не випадково в неофіційних коментарях прихильників Кремля ситуація останнього року подається не як війна великої Росії проти маленької України, а як епічна битва «русского мира» проти «західного». Як героїчний опір обложеної фортеці, яку хочуть взяти штурмом ліберальні щупальця світового гегемона.

І чаша цього вибору не минула російську рок-музику. Вибір простий: можна бути солідарним з меншістю і виступати проти бажає повоювати державного Левіафана. А можна оголосити саму Росію контрсістемой, яка протистоїть великому і сильному Заходу. І продовжувати відчувати себе бунтарем, виходячи на сцену під час святкового концерту з нагоди Дня поліції.

Поїзд, який знову у вогні

Останні двадцять років ми жили в епоху, коли можна було бути прихильником самих різних — часом взаємовиключних — речей. Наприклад, імперії і Довлатова. Любити першу за міць і силу, а другого — за дотепність і мистецтво сумних посмішок. Можна було шанобливо відгукуватися про Сахарова і міркувати про достоїнства гонки озброєнь. Змішання логік нікого не ставило в глухий кут — час постмодерну характеризується плутаниною жанрів. Але цей час закінчився півтора роки тому.

Ми знову повернулися на тридцять років в минуле. Вже коли ти підтримуєш війну в Афганістані, то для тебе не підтримав введення військ Бродський як мінімум опонент. Якщо ти любиш Радянська держава, то для тебе Довлатов — кляузник, висміювали велику країну. Ми знову поринули в реальність, яка позбавлена ​​права на двозначність. Втім, не виключаю, що нам зараз пояснять, що Сергій Донатович все життя тільки те й робив, що виступав за сильну руку і пріоритет колективного над особистим. Тільки хто ж в це повірить.

Немає нічого дивного в тому, що російський рок сьогодні опинився в тій же пастці, в якій опинилися духівники. Тридцять років тому і ті й інші були Контрсистемні, але випробування благополуччям, спокуса бути частиною реальної більшості, відчуваючи себе при цьому в ролі гнаного меншини, виявилося занадто сильним. Багато хто не витримали. Але сьогодні, як і колись, естетичне вже більш невіддільне від етичного. А музика, яку ви слухаєте, — вже трохи більше, ніж просто акорди і рими.

«Slon», 

Павел Казарин.

  • Партнеры

  • Федерация шахмат и шашек
  • Станция переливания крови Краматорск
  • Онлайн библиотека
  • Скрипты
  • Право на Жизнь
  • Печати Краматорска
  • POLITICS. ECONOMY. LAW
  • Center of computer technologies
  • Новини Черкас
  • Fail Bit
  • Hand Work
  • Все об образование в Украине
  • games игры
  • Совместимость по знакам зодиака
  • Foto Yama
  • Гигалит! Способы заработка
  • Новости Кировограда
  • Двигайся. Путешествуй!
  • Лучший софт
  • Ремонт компьютеров
  • Интернет-магазин бытовой техники
  • Все о моде
  • Женский блог
  • Регистрация доменов 3-го уровня
  • Астрология Мистика Уфология
  • Лучший софт рунета
  • Киного
  • Все о моде
  • Я модница
  • Сплетница
  • Женский блог
  • Милая
  • Кокетка
  • Все о Мексике
  • affiliatetips
  • Авто
  • filmbabble
  • fishingthroughlife
  • Бесплатный Краматорск
  • Леди
  • Партнерки
  • Партнерки
  • Софт
  • wordpress
  • Контрольные, курсовые, дипломные работы на заказ по Украине и России
  • Бесплатные программы
  • Будь Леди
  • Красивая — женский блог
  • Дианочка — мой личный блог
  • Алиночка — мой личный блог
  • 100 рецептов красоты
  • Милана — женский блог
  • Карина — личный блог
  • Диана — мой женский сайт
  • Модная — все о моде
  • Девочки — все о девочках
  • Moda Fest
  • Киев мода
  • Яна — мій блог
  • Катя — мой сайт
  • Единственная — женский журнал
  • Ladybloger — женский блог
  • Woman Blog — женский блог
  • Киев мода
  • Женский блог
  • Анна — мой личный блог
  • Мужской блог
  • Любовь — все о прекрасном
  • Фитнес для тебя
  • Техника
  • Новости Киева
  • Авто блог
  • Мото блог
  • Авто новости
  • Мото новости
  • Будь леди
  • Новости туризма
  • Автомобильный блог
  • Женский журнал
  • Днепр блог
  • Городской сайт Днепр
  • Модная страна
  • Киев блог
  • Полтава блог
  • Новини Львова
  • Мы Красотки
  • Модна країна
  • Натали — женский блог
  • TerraWoman — женский журнал
  • Гламур — женский журнал
  • Elle — блог о моде
  • Женский журнал ivona
  • Хочу — женский журнал
  • Откровенно — женский блог
  • Глянец — женский журнал
  • MLady — женский журнал
  • Лиза- женский журнал
  • cosmo — женский журнал
  • Good House
  • Flosal — женский журнал
  • Прелесть — женский блог
  • НаШпильках — женский журнал
  • Секретик — женский блог
  • Женский журнал beauty-journal
  • Женский журнал PrettyWoman
  • Женский журнал Darina
  • Леди Босс — женский блог
  • Женский журнал Signorina
  • KeenGirl — женский журнал
  • Женский журнал Passion
  • Женский журнал Супер брюнетка
  • Женский журнал — мои секреты
  • Женский журнал
  • Женский журнал Украины
  • Женский путь
  • Женский журнал
  • Локкон Женский журнал
  • Женское кредо
  • Женский журнал
  • Женский журнал
  • Альбина
  • Женский журнал Поедашка
  • Красапета Женский журнал
  • Женский журнал
  • Firewalker Movie