Новини Черкас

У пішохідного моста з боку правого берега біля сміттєвих баків побачив купу навалених пластикових пляшок і двох працівниць благоустрою в помаранчевих жилетках.

Прямо при мені між ними почалася серйозна перепалка на дуже підвищених тонах. Всю ненормативну лексику я прибрав.

— Ти нашо ото пляшки покидала біля смітніка, га?

— Так то я Собі відклала, зара заберу.

— Так смороду шо ото тут з самого ранку отак валяються? Ті шо, з глузду зїхала? Зовсім дурна, чи шо?

Насправді епітети були такі барвисті, що я мимоволі загальмував. У цей момент я щиро зацікавився, чому ж картина звалища біля сміттєвих баків порушує постсовковий дзен навколишнього української дійсності.

Кінець діалогу мене вбив:

— Так а шо таке? Я ж сказала, шо зара заберу!

— Та ти НЕ понімаєш, что це все Вже пофоткали и Клічку у фєйсбукє показали! Сьогодні нам знову вліплять! Тобі це шо — подобається?

Збирачка пляшок мовчки почала закидати їх в величезний сміттєвий пакет.

Виявляється, нити в фейсбуці корисно. Справа в тому, що рівно місяць тому в цій же локації я зробив фото, яке Ви можете побачити в заголовку поста, і написав короткий сумний меседж.

Не впевнений, що саме він є причиною такої паніки у двірників, але все ж соцмережі творять чудеса.

Сумно, звичайно, те, що сміття прибирають не для того, щоб туристам було приємно гуляти, а через страх перед начальством. Але, мабуть, поки інакше ніяк.

Загалом, фотографуйте, будь ласка, всі неподобства.

І покажіть Кличку фотографії.
                                                           Антон Сенеко