Июль 15th, 2016 
Назар Обідзінський
Я повівся на дурний і безглуздий флешмоб. Не так все це робиться! Треба було викликати міліцію і звертатися до психолога, а не влаштовувати душевні стриптиз. Ці дівчата не розуміють, що їх акцію використовують в політичних цілях. Десь я це вже чув, до речі. Ах да, згадав! Це ж ми не розуміли на своєму Майдані, що нас використовували ляльководи! Пам’ятаєте? Ми ж скакали заради зміни олігархів за вказівкою Вашингтона. Тому що все це не так робиться, не так!
І ось що прикро. Ми два з половиною роки рвали цих проклятих ватників на шматки в нескінченних інтернет-боях, насміхалися над розіпнутими хлопчиками і смаженими снегирями. Демонстрували незламність духу, ненависть і презирство. Ніколи більше, ніколи! Здавалося, перемога була близька, але тепер через політичну короткозорість якихось екзальтованих дівиць все нанівець.
Ми ж, українці, такі. Нас два з половиною роки годують кримнашем і «к @ клисосіте», але варто якомусь анонімному чуваку в інтернеті згадати про братство народів, як ми з готовністю відкладаємо вбік вареники, кулемет і гіляки з недовешеннимі моск @ лями і йдемо дружити.
Причому обгрунтованість тези про «братерство» не має значення. Якщо нам скажуть, що через те, що українських баб мучать так само, як і російських, ми тут же повіримо в «адіннарот» і здамося в полон. Ну правда ж.
Ні, на вас конкретно пропаганда не діє, але навколо суцільні ідіоти, вони тут же поведуться на брехню росіян. Це завжди так буває: спочатку співчуваєш російським жінкам, потім російським чоловікам, потім починаєш непомітно співати «катюшу» і «Палиці», а там до піонерського галстука і георгіївською стрічки рукою подати. Ворог хитрий і підступний, а ми добрі і наївні.
Хоча все-таки не зовсім зрозуміло, навіщо докладати стільки зусиль в висміюванні «лішнехромосомних», якщо будь-який тезу про «адіннарот» тут же обнуляє нашу розгромну перемогу на ідейному фронті. А все через те, що баби про свої дрібні побутові негаразди триндять. Відволікають серйозних людей від дійсно глобальних проблем своєї дурницями — замість того, щоб обговорювати черговий західний ультиматум Путен і зяючу порожнечу кримських пляжів ми тут цих тіток шкодуємо, як діти малі!
Соромно повинно бути, товариші жінки. Під час війни ви ведете себе ідеологічно неправильно і думаєте тільки про себе. Чи допомагаєте російській пропаганді.
——————————-
Загалом так, друзі мої. На чемпіонаті з пробиття дна наша інтернет-збірна виступила б непогано. Цілком можемо позмагатися з росіянами з їх «продажем Криму за 5 ярдів під базу НАТО».
Вадим Фульмахт
Опубликовано в рубрике 