Какие предметы домашнего обихода пользуются наибольшим спросом у покупателей не зависимо от их социального статуса, места жительства и возраста? Одна из первых покупок при переезде или смене интерьера кухни – посуда. Ведь без кастрюль и сковород достаточно сложно приготовить даже самое простое блюдо – обыкновенный бутерброд требует наличия как минимум ножа, что уж говорить о […]
Архивы рубрики ‘Черкаси’
Как купить посуду в интернет-магазине с доставкой в Черкассы?
Апрель 5th, 2017 
adminТаємничі Черкаси: що можуть розповісти стіни сторічних будівель
Сентябрь 22nd, 2016 Назар Обідзінський Прогулюючись вулицями Черкас, ви, можливо, часто помічали старі будинки, котрим більше ста років. Однак чи задумувалися Ви чому саме в таких архітектурних формах виконана та чи інша будівля і яке смислове навантаження несуть символи, викарбувані на її стінах?
Про специфічну символіку черкаських будинків, зведених у кінці ХІХ століття, виданню Zmi.ck.ua розповів доцент кафедри історії України ЧНУ імені Б. Хмельницького Андрій Темченко.
Із давніх часів люди вірили, що, прикрасивши власне тіло чи одяг, можна захиститися від злих сил. Так виникли орнаменти – складні системи, що компонуються з різних елементів, знаків, символів, які, взаємодіючи між собою, створюють цілісну енергетичну картину.
За словами Андрія Темченка, людина себе також орнаментує, а візерунки наносить біля так званих «входів». Наприклад, якщо розглядати вишиванки, то можна помітити, що орнаменти розміщені на кінці рукавів біля зап’ясть та на шиї. А якщо поглянути на обличчя людини, зокрема жінки, то бачимо на очах та біля рота косметику, на вухах – сережки тощо. Все це – елементи захисту.
«А будинок повторює всю цю космологічну систему. Якщо взяти звичайний черкаський будинок, то чітко бачимо вікна, двері. Вікно, воно ж окно, тобто око, орнаментоване. Так само двері та дах, який повторює символіку неба», – пояснює науковець.
Отже, візерунки на черкаських будинках символізують насамперед обереги, захист від нечистої сили. Окрім того, вони є втіленням уявлень минулих поколінь про всесвіт та його будову.
Так, на поданих нижче світлинах Ви можете побачити будинки, розташовані на вулиці Хрещатик у Черкасах. Трикутний верх символізує небо, а півкола – небосхил. Кам’яні квадрати під «небом» – це зорі.
Ще одним елементом, який часто можна зустріти на стінах будинків є сонце.
Це будинок, який раніше можна було бачити на вулиці Університетській. На ньому чітко видно коло, поділене на чотири частини. Такий знак символізує рух, який здійснює сонце та чотири сторону світу.
А це фрагмент будинку на вулиці Святотроїцька (колишня Кірова). Коло в прямокутнику є символом сонця під землею, де, на переконання наших пращурів, воно перебувало вночі.
Натомість такий символ перегукується зі знаками більше (?) та менше (?) і показує рух сонця від сходу до заходу.
Символом захисту від темних сил виступають перехрещені лінії, що нагадують хрестики на вишивці. Вони, за давніми уявленнями, не пропускають зло всередину будівлі. Також при оздобленні цього будинку, розташованого на перехресті вулиць Хрещатик-Грушевського, застосовані символи неба та зірок, про які йшлося вище.
Ось ще один приклад «захисних» символів. Візерунки обрамлюють вікно, ніби вишитий рушник.
А це стіна будинку, розташованого на перетині вулиць Хрещатик-Пушкіна. Окрім «небесних» символів бачимо своєрідні колони по боках вікна. Вони втілюють уявлення наших предків про те, що небо потрібно тримати, підпирати чимось. Таку функцію й виконують колони.
Наступний символ – стріла. Вона покликана вражати зло, як блискавка. Різноманітні стріли бачимо на будинках на перехресті вулиць Шевченка-Франка, Шевченка-Грушевського та Хрещатик-Байди Вишневецького.
І насамкінець символ життя – літера «Ж», що в кириличному алфавіті символізувала “життя”. Її позначали на будинках, щоб притягувати добро, здоров’я та процвітання.
Приклади – на будинках, що розташовані на перетині вулиць Хрещатик-Крилова та Шевченка-Франка.
Світлинами із редакцією Zmi.ck.ua люб’язно поділився Темченко Андрій Іванович.
У Канаді зняли художній фільм про Смілу
Сентябрь 13th, 2016 Назар Обідзінський
Відомий телесеріальний режисер українського походження Джордж Менделюк, вирішив зняти фільм про Голодомор на Смілянщині. Бюджет стрічки „Гіркий урожай” становить 20 мільйонів доларів США, що робить його найдорожчим фільмом за останні 25 років про події в Україні. До речі, на цей бюджет Сміла могла б жити 5 років за умови нинішнього фінансування міста. Про це „Нова Доба” дізналася у групі „Сміла” в соціальній мережі Фейсбук.Трейлер фільму:
Сценарист і один з продюсерів: канадієць Ричард Бачинський Гувер. Саме йому належить ідея зняти цей фільм. Сміла як місце події опинилася невипадково — Ричард має родинні зв’язки у місті.
Ричард почав підготовку до зйомок фільму ще під час Помаранчевої революції 2004 року, коли він спеціально приїздив на Майдан з Канади.
Символічно більшість зйомок фільму проходила у Києві у Пироговому у 2013-2014 рр під час Євромайдану.
Головні ролі у фільмі виконують голівудські зірки:
Юрій — Макс Айронс (відомий за фільмами «Червоний капелюшок», «Жінка в золоті», «Гостя») Наталка — Саманта Баркс (відома за фільмом «Знедолені»), Іван — Теренс Стемп (відомий насамперед за фільмами «Зоряні війни» і «Супермен»), Ярослав — Баррі Пеппер (відомий насамперед за фільмами «Врятувати рядового Райана» і «Зелена миля»)
Сюжет фільму:
Юрій — молодий українець, який живе в своє задоволення в містечку Сміла на Черкащині. На відміну від свого войовничого батька Ярослава та сумнозвісного діда Івана, Юрій — талановитий художник, який з дитинства неймовірно закоханий у Наталку. Вони й не здогадуються про розростання влади Радянського Союзу та про політичні загрози, що стоять перед народом України.
Після смерті радянського лідера Володимира Леніна, тиран Йосип Сталін жадає відплати і заявляє про свій жорстокий намір забезпечити виконання колективізації, яка була розпочата його попередником, таким чином підкорити «голодуючих» українців.
Група солдатів-більшовиків, під керівництвом жорстокого хлопця Сергія, відправляється до Сміли для організації штучного голоду.
Ярослав та Іван героїчно захищають містечко, але й вони безсилі проти більшовицької армії. Після жорстокого повішення Ярослава, поранений Іван шукає помсти та намагається змиритися з утратою свого сина воїна та з пацифізмом свого онука Юрія. Репресивний режим більшовиків створює Голодомор — навмисно організований Сталіним геноцид. Чи зможе кохання Юрія та Наталки пережити Голодомор?
Стрічка вийде в канадський прокат у січні 2016 року. Українська прем’єра планується навесні 2016 року.
Опубликовано в рубрике Гіркий урожай, Голлівуд, Голодомор, зйомки фільму., кіно, Сміла, Черкаси, черкаська область 
Комментарии к записи У Канаді зняли художній фільм про Смілу отключеныУ двох із десяти черкаських супермаркетів покупців обслуговують російською
Август 7th, 2016 Назар Обідзінський
Чи зобов’язані черкаські продавці говорити державною мовою та що робити, коли Ви зіткнулися з мовною дискримінацією?
Згідно з Конституцією, українська мова є державною. Рішенням Конституційного суду України від 1999 року (справа про застосування української мови) визначено, що українська мова є обов’язковою для вживання в усіх публічних сферах життя. Це стосується, зокрема, сфери обслуговування, де вживається українська або інша мова, прийнятна для сторін. Останнє ж допускається на вимогу чи прохання споживачів вживати іноземну мову.
Як зазначає черкаський юрист Андрій Семиз, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їхніх потреб у сфері обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів, пов’язаних з мовою володіння споживача, не допускається.
Небажання персоналу продовжити спілкування українською на прохання клієнта є дискримінацією мови та порушенням прав громадян. Так, нещодавно в одному з супермаркетів, що в центрі Черкас, касир не захотіла обслуговувати покупця державною мовою та навіть покликала охоронця, аби вивести його.
Цей випадок не перший у місті. Минулого року в Черкасах по вулиці Грушевського (колишня Котовського), де розташований пункт прийому вторсировини, працівники цього закладу відмовилися обслуговувати містян, які розмовляють українською мовою, мовляв, «западенцев не обслуживаем».
Директор черкаського кадрового агентства Дарина Гресь-Ліпатова вважає, що володіння персоналу певними мовами залежить зокрема й від посадової інструкції.
«За стандартами у сфері обслуговування персоналу бажано володіти кількома мовами. Однак якщо посадова інструкція того ж супермаркету визначає, що касир обов’язково має обслуговувати покупця українською мовою або переходити на неї за вимогою клієнта,то працівник має цього пункту суворо дотримуватися. У разі відмови – звичайно, помилку допускає працівник. Взагалі, перш ніж приймати на роботу працівників сфери обслуговування, кандидати проходять тестування, їх повністю інформують щодо поведінки та манери спілкування із покупцями», – зазначає Дарина Гресь-Ліпатова.
Разом з тим, мовний експеримент, проведений vikka.ua у Черкасах, показав, що у вісьмох з десяти супермаркетів касири обслуговували українською. В одному місцевому супермаркеті на прохання перейти на державну мову касир погодилася й почала спілкування українською. Ще в одному працівниця відповіла на прохання лише посмішкою і продовжила обслуговувати російською.
За словами юриста Андрія Семиза, у разі отримання відмови в обслуговуванні українською мовою існує простий та не надто нервовий спосіб вирішення конфліктної ситуації.
«Від споживача, як свідчить практика, достатньо описати ситуацію, що сталася, залишити скаргу на працівника, котрий відмовив в обслуговуванні державною мовою в книзі відгуків та пропозицій», – пояснює Андрій Семиз.
Також він додає, що керівник закладу обслуговування або його заступник зобов’язаний в тижневий термін розглянути запис, що внесений до Книги відгуків і пропозицій, розібратися по суті питання та вжити необхідних заходів до усунення недоліків і порушень в роботі підприємства або до реалізації висловлених пропозицій.
Нагадаємо, скандальну касирку черкаського супермаркету, яка відмовилася обслуговувати покупця українською, звільнили.
Мотофестваль у Черкасах
Август 6th, 2016 Назар Обідзінський
Встановивши рекорд у Дахнівці, учасники мотофестивалю «похизувалися» «залізними конями» та вміннями у центрі міста.
Найдовшу рекордну колону, довжиною 1 652 м, утворили сьогодні у Черкасах. Експерт зафіксував 715 моторів.
Потому на Соборній площі учасники Міжнародного мотофестивалю «Дорога на Січ», вишикували байки та колоритні автомобілі.
Містян дивували трюками справжні екстремали. Зробивши колективне фото, байкери рушили у бік «Дахнівки», де вже другий день триває фестиваль.
Опубликовано в рубрике мотофестиваль, рекорд., Черкаси Комментарии к записи Мотофестваль у Черкасах отключены