Новини Черкас

Будь-яка спроба раціонально оцінювати дії Кремля впирається в одну і ту ж проблему: ми намагаємося судити про його мешканців в рамках звичайної логіки. А особливість в тому, що вони давно вже живуть у своїй власній.

Напевно, це найкраща ілюстрація того, що змінюваність влади гарантує осудність влади. Ми щоразу не беремо до уваги, що той же Володимир Путін — це людина, яка вже п’ятнадцять років не тримав в руках готівки. Який всі ці п’ятнадцять років не ходив по магазинах, не купував продукти і не намагався отримати будь-яку довідку. Він навіть інтернетом — за його власним визнанням — не користується, вважаючи за краще отримувати інформацію від помічників.

Це людина з іншої реальності — в якій Росія є геополітичним центром світу, здатним на рівних розмовляти з східними і західними партнерами. Це переконаність в тому, що долю одних держав вправі визначати інші, а всі розмови про суверенітет — не більше ніж лукавство. Це віра в те, що Росія може завдати захід у відповідь удар, під впливом якого цей самий захід стане поступливішим.

Коли ми дивимося на те, як Кремль топить власну економіку, то думаємо, що Москва не може не розуміти наслідків. Але наша біда в тому, що ми намагаємося судити російське керівництво в рамках звичної нам логіки, не помічаючи того, що воно давно вже живе у своїй власній. І саме в цьому полягає причина нерозуміння. Тому що з точки зору божевільного людини саме він діє гранично логічно, в той час як оточуючі — навпаки — надходять всупереч здоровому глузду.

Тому саме по собі зниження цін на нафту, падіння курсу рубля і зменшення ВВП нікого в Кремлі не вгамують. Немає сенсу сміятися, коли Володимир Путін розповідає про те, як виграє російський бюджет від падіння курсу рубля. Тому що це означає лише те, що мешканці Кремля продовжують вірити, що ніякої крах їх економіці не загрожує.

Коли російське керівництво говорить про те, що ціна на нафту скоро виросте, а все, що відбувається покликане лише знищити «сланцеву альтернативу» — це означає, що вони будуть продовжувати лити бензин у вогнище війни на Донбасі.

Коли Москва міркує про принади імпортозаміщення — це значить, що вони не розуміють, що до 70% собівартості російських товарів залежить від імпортних добрив, іноземних технологій і зарубіжних комплектуючих. А тому вони будуть продовжувати наступати.

Коли російський бюджет верстають з розрахунку 50 доларів за барель — це значить, що вони просто не хочуть дивитися реальності в обличчя. Що вони так і не зрозуміли, чим загрожує неможливість залучення іноземних кредитів для покриття бюджетного дефіциту.

Ніхто не зможе пояснити російському керівництву, що люди здатні виходити на вулицю не тільки після того, як їх протест був щедро оплачений. Ніхто не пояснить мешканцям Кремля, чому Україна Петра Порошенка більше ніколи не стане Україна Леоніда Кучми. Ті, хто наполягають на логіку, думають, що Росія грає в більярд. А, між тим, ось уже два роки Росія грає в «городки».

Саме тому не має сенсу намагатися прогнозувати дії Кремля. Цілком може бути, що тамтешні мешканці виходять з того, що «бояться — значить поважають», а «раз не поважають, то треба налякати». І в цьому якраз полягає проблема: неможливо домовитися з гравцем, який знаходиться в слабкій позиції, але думає, що в сильній. Безглуздо намагатися пояснювати тим, хто вважає Майдан — спецоперацією Заходу, що це саме Москва анексією Криму переступила межу дозволеного. Немає ніякого сенсу переконувати людей в тому, що реальність змінилася, якщо вони переконані, що «інтернет виник як проект ЦРУ — так і розвивається».

Росія не буде йти на поступки. Її нинішнє керівництво не вірить у власну слабкість. Коли на вулицях її міст будуть вирувати соціальні протести — вона оголосить їх підступами ворогів і п’ятої колони. Світ все це вже неодноразово проходив.

Проблема лише в тому, що обманювати можна себе і власне оточення. Більш того — обманювати можна свою країну і свій народ. Але поки що нікому не вдавалося обдурити економічні закони — і настрою, які народжуються через обвалення звичного укладу.

Тому посміхаємося і махаємо.
                                                     

Павло Казарін