Архивы рубрики ‘Попереду груп — Гапони в чорному одязі.’

З пункту А в пункт Б назустріч один одному …

З пункту А в пункт Б назустріч один одному вийшли дві колони громадян України. Вони несуть ікони та хоругви, співають тропарі і моляться.

Їх бог жив 2000 років тому. Їх бог був євреєм, хоча євреїв вони не люблять навіть сильніше американців і кріп. Їх бог воскрес (так вони кажуть), але я бачу воскреслих людино-динозаврів з середньовіччя. Серед них немає хіпстоти в штанях на підворіть, а замість пара з електронних сигарет — кадильний дим.

Попереду груп — Гапони в чорному одязі. Неодноразово ці хлопці штовхали паству на, скажімо так, необачні колективні дії. У 1905 році пітерські робітники пішли на івент з Царем-Батюшкою. Православні козачки постріляли і посікли сотні людей. Через 12 років народ зніс самодержавство і почав винищувати спочатку покидьків, а потім і один одного. У 2014 році ця ряджена шобла отримала благословення вбивати українців.

Мета цього потішного походу зовсім не смішна. Православ’я московського розливу це не тільки Гундяєв в дорогих годинниках. Це сотні тисяч зомбі, хворих людей, які сповідують в ХХI столітті маркобесіе без джазу. Ми дивимося на них як на божевільних, але йдемо у них на поводу. Рівно до того моменту, поки наші міста не починають захоплювати божевільні свині з триколорами напереваги. І не треба піздеть про народне повстання або бунт проти олігархів! Революцією там і не пахло, тим більше, що сучасна Росія в порівнянні з Україною ще той фашистський барак без коліщаток.

Військовий пенсіонер, мент, чекіст, буржуй і благословляє все це кодло поп — ось вам сучасна російська верхівка, еліта православного народу. Московський Патріархат в Україні це, якщо завгодно, останній радикальний релігійний рух, учасники якого дійсно вірять в свого суворого ортодоксального бога. Дивно, як він допустив стільки жертв і насильства.

Не варто їм протиставляти якусь там міфічну українську (проукраїнську) церква — це лише політ-бізнес проект. Патріархат, той який київський, ставить за мету економічну експансію на схід і південь країни. У той же час патріархат московський збирає свій абсолютно упоротий електорат під відверто антидемократичні лозунги. Коротше, ці персонажі упороти православіном.

Немає ніякої боротьби церков в нашій країні — є боротьба фанатиків з т.зв. «Розкольниками». Якщо останні воюють за земельні ділянки та вплив на владу (президента, голів адміністрацій, міських голів), то фанатики будують з просфорок, скріплюючи їх отруйною слиною, «іншу Росію».

Я ні в якому разі не закликаю підтримати церкву-супермаркет проти церкви-Талібану. Просто я думаю, що буде краще для всіх триматися від цієї знахабнілі публіки подалі. Чи не пускати їх в школи, блокувати виділення земель під зиккурати, протистояти їх наступу на те крихітне світське простір, яке залишилося в Україні.

Аум-Сінрікьо Московський Патріархат марширує зі Святогорська і Почаєва. Нехай вони зітруть собі ноги на цьому шляху, а підійшовши до столиці, побачать напис — «НАХУЙ З КИЄВА» (як каже Адольфич)./
                                                             

Микита Підгора