Июль 3rd, 2016 
Назар Обідзінський
Мишкові в лісі стало нудно. Мишкові захотілося побешкетувати. Побачивши в лісі рій бандерівських бджіл, Мишка вимовив:
— О! Вони такі маленькі — я такий великий. Зараз я вижену їх з мого лісу.
Закривши очі і голосно загарчав Мишка з величезною швидкістю врізався в рій бджіл. У передчутті швидкого тріумфу він відкрив очі, але ні перед собою, ні по сторонам Мишка бджіл не побачив.
— Полетіли від страху, — задоволено посміхаючись, сказав Ведмедик
Як раптом, в дупу щось боляче вкололо, потім знову і знову, ще і ще. Мишко не міг зрозуміти, що відбувається. За хвилину в його дупу встромила тисяча гострих голок.
— Та що ж це таке? — Загарчав ведмідь
Розвернувшись, він з подивом побачив, що бджоли нікуди не полетіли. Якимось невідомим йому порядком, вони системно і безжально атакували його дупу, спину, шию і вже підбиралися до його недолугої голові.
— Невже це правда, — загарчав Мишка. — Та ви що, смугасті, не зрозуміли хто я такий? Зараз я вам покажу!
Мишка почав хаотично махати лапами, голосно гарчати і тупотіти ногами. Але це тільки посилювало його положення. Бджоли продовжували методично покривати Мишкову тушку укусами, абсолютно не звертаючи уваги на ведмежий рик.
Скоро Мишка зрозумів, що вже не гарчить, а жалібно виє.
Зібравшись з силами, що ще залишилися, Мишка з ще більшою ретельністю загарчав і замахав лапами. Але скоро вибився з сил і впав. Рій бджіл завис над ним, показуючи всім своїм виглядом, що Мишкові краще не вставати, а то буде гірше.
Перевівши дух, Мишка почав потихеньку відповзати в ліс, на всякий випадок прикриваючи дупу лапами і старанно зображуючи миролюбність.
На дереві сиділа Сова і з докором дивилася на Мишка.
— Ну що клишоногий, вигріб від бджіл?
— Сова, ну це ж повне беззаконня. Ти бачила, як вони мене. Це ж не чесно?
— Я все бачила Миша і можу дати тобі добру пораду
— Яку пораду Сова, треба виселити цих бджіл у Сибір, геть з нашого лісу. Ну, беззаконня ж?
— Міша, послухай мене, геополітика — це не твоє. Ти ніколи не був в цьому сильний. Моя тобі порада, тирь потихеньку мед, сиди тихо в своєму барлозі і не чіпай бджіл. Їх багато, а жопа в тебе, Міша, одна і вона у тебе, не гумова.
Олексій Заводюк
Опубликовано в рубрике 