Щойно ми відзначили Шевченківські дні, як з Тарасової батьківщини — Шевченкового (Керелівки) — зателефонували: «Приїздіть до нас в школу-інтернат та в технікум! Ми та діти зібрали ще допомоги нашим бійцям».
Між Вільшаною й Керелівкою. Цими землями миготіли Тарасикові п’ятки…
Ми з отцем Назарієм (Кучерявим) звернулись до обласної ради з проханням посприяти нам у поїздці. Голова Черкаської обласної ради Валентина Михайлівна Коваленко не відмовила, допомогла.
З’їздили, завантажили під зав’язку ще одного буса.
Вирішили відвезти консервацію, речі, сало-смалець. А картоплю, моркву, цибулю — передаємо в волонтерський цех, де сушать ці овочі і виготовляють сухі борщі тощо…
Ці дітлахи зносили пакуночки-кульочки для наших вояків… А їхні батьки прийшли допомогти в завантаженні та ще й принесли те, що дітям було нести важко…
Заступник директора Шевченківського коледжу Валентина Степанівна Гоч 20 років тому навчала Назарія (тоді ще не отця))).