Новини Черкас

                             
Віталій Кличко закликав Асоціацію міст України вимагати від Верховної Ради і уряду скасування підвищення цін на тепло і гарячу воду. Схоже, на електоральному полі Тимошенко і Ляшко з’явився ще один претендент на урожай. Політичні плани Віталія Володимировича його особиста справа, але ці спекуляції на тарифної темі вже злегка набридли.

Тут доречно згадати знамениту фразу самого Кличка — «Щоб вода стала теплою її потрібно нагріти» і вибудувати логічний ланцюжок до кінця. Щоб воду підігріти потрібно спалити газ. А щоб спалити газ, його треба купити. А ціна газу сьогодні 6879 грн за тисячу кубометрів. Для всіх одна — це дозволило покінчити з тотальною корупцією великих комбінаторів на змішуванні і розподілі газу на дешевий для населення і дорогий для підприємств. Зважилися, слава Богу — зруйнували цю стару мільярдну схему. І повертати її в інтересах деяких олігархів під політичними гаслами боротьби за низькі тарифи не варто. А ось логічний ланцюжок причин і наслідків спеціально для мера можна продовжити.

Щоб менше платити за тепло потрібно утеплювати будинки. При низьких тарифах всім було глибоко плювати на енергозбереження і втрати, тепер є причини щільно зайнятися цим питанням. Щоб люди краще і швидше утеплювали будинки, міська влада може в цьому взяти участь. Наприклад, зробити спеціальну програму, провести тендер і замовити ці роботи. Чи не парковку, наприклад, підземну на Софіївській робити за мільярди, а профінансувати на цю ж суму міську програму. Можна не просто спалювати свій і тепер ще львівський сміття, а зі сміття отримувати газ. Так багато хто робить — і вже не тільки в Європі, але і в Україні. Так що навіть на відрядження можна заощадити.

Які ще є прості і логічні рецепти на кшталт підігрівання води? Можна власників енергопостачальних підприємств умовити провести реконструкцію комунікацій, тому що втрати зашкалюють і все це закладається в тарифи. Не хочуть? Звичайно не хочуть. Тому що отримали ці підприємства в оренду на певний термін, а влада поміняється і можна все втратити? Тобто передати ближчого до нового вождя олігархові.

Буде хтось серйозно інвестувати в такій ситуації? Звичайно, ні. Навпаки, зосередяться на прибутку тут і зараз, а потім хоч трава не рости. А можна на цьому грунті знайти спільну мову в форматі гарантії в обмін на інвестиції? Думаю, можна. А не вийде — тоді можна і з іншими потенційними орендарями обговорювати питання. Наприклад, із західними компаніями. Або запропонувати їм спільно володіти тим же «Київенерго» — за умови серйозних інвестицій саме в енергозберігаючу програму і модернізацію. До речі, з отриманням газу зі сміття теж можна з приватними інвесторами попрацювати. Я б навіть сказав — можна вже давно було і потрібно.

Звичайно, ситуація складна. І її рішення вимагає не тільки інтелектуальних і креативних рішень, але й наполегливої ​​праці. Щоб вода стала теплою, як каже мер, її потрібно підігріти. Щоб менше платити за тепло, його потрібно економити. Як фанатично економлять багаті німці чи англійці — наші з незвички впадають в ступор від такого підходу. Щоб мера любили, як політика — він повинен бути успішним на своєму місці.

Адже можна не тільки виривати з рук Тимошенко і Ляшко тарифну тему — можна ще дати по рукам втратили будь-яке почуття реальності забудовникам. Навіть якщо це друзі. Можна припинити нещадний розпил землі і міського бюджету. І сміття — топ тема для міської влади сьогодні. Можна Садовому показати не тільки де в Києві звалище, а й як цю проблему вирішувати. Упевнений, йому буде цікаво. Багато що можна зробити. Було б бажання. А вже потім підігріти воду, зробити собі склянку міцного чаю і випити чарочку коньяку за улюблене місто.
           Кирило Сазонов