Архивы рубрики ‘"Полонез" під Маріуполем.’

Про зброю для української армії. Або зазвучить чи "Полонез" під Маріуполем?


Тиждень тому білоруський военпром відзвітував про завершення державних випробувань нової реактивної системи залпового вогню «Полонез». Тієї самої, яка була показана рік тому на параді в Мінську. Подія, скажімо так, неабияке. Система за своїми характеристиками перевершує комплекси, що складаються на озброєнні армії РФ. Та й РСЗВ «Полонез» можна назвати умовно — система може працювати як «по площах», так і по рознесеним цілям. Ракети мають систему наведення. Такий собі симбіоз системи залпового вогню і тактичного ракетного комплексу.

На цьому можна було б і крапку поставити. Максимум — дати для цікавих окремі факти про ТТХ (повні дані не публікуються). Але не виходить. Знайомі білоруські журналісти зачепили питанням: «коли« Полонез »виявиться в Україні?».

Спочатку відповів, що, мабуть не скоро, а потім задумався, зіставив факти. Знаєте, маю вам сказати — таки може бути! Чому «так» — спробую пояснити нижче.

Історія дружнього нейтралітету

Для початку варто згадати історію співпраці Білорусі та України у військовій області. На перший погляд офіційний Мінськ — союзник Росії. Любителі полякати чесний народ вже третій рік розповідають про «білоруських вояків, готових штурмом йти на Київ». Не сперечаюся, розповіді цікаві, вражають і навіть лякають.

А люди тим часом працюють. І поки «союзники України» з числа європейських країн думали допомагати Києву чи ні, Мінськ робив справу. Не буду довго копатися в подробицях і цифрах. Кому цікаво — писав про це за результатами 2014 року і 2015 року.

Варто зауважити, що госвоенпром Білорусі відреагував на ці та інші матеріали. І на початку 2016 з’явилася стаття на Deutsche Welle. Вийшло не дуже. Особливо на тлі публікації статистики взаємної торгівлі і появи ряду прес-релізів компаній.

Нижче коротко позначу основні напрямки торгівлі та співробітництва:

Нафта і нафтопродукти. Незважаючи на те, що Білорусь — формальний союзник Росії, поставки палива в Україну не припинялися. З огляду на, що білоруське паливо займає більше 50% ринку, це і бізнес і допомогу. Тим більше, що Мінськ йшов назустріч Києву в питаннях відстрочки платежу. А в РФ в цей же час припиняв поставки. Невигідно, мовляв.
Авіаційне паливо. Вивів в окрему графу через специфіку товару. До 2014 року ЗСУ забезпечувалися авіа паливом з Кременчуцького НПЗ і з РФ. У 2014-му Білорусь досить швидко створила паливо марки РТ і налагодило поставки. Літаки літали і літають без проблем.
Ремонт авіатехніки і поставки запчастин, літальних апаратів. Беларуская сторона всіляко заперечує наявність подібних проектів. Але оновлені МІ-8 збираються в Орші — на СП з «Мотор-Січ», авіаремонтні заводи рапортують про прибутки. Українські війська отримують техніку. А в платіжних балансах «губиться» 15 млн. Доларів. Україна ніби як імпортувала на цю суму «літальні апарати». А ось білоруська статистика в аналогічній графі дає «0». До речі, під цю категорію потрапляють і готові вузли і технологічні напрацювання по БПА. Тому, чим белвоенпром заслужено може пишатися.
Автомобільні комплектуючі. Тут як не крути, а бізнес йде. І МАЗ, і МЗКТ поставляли свою техніку. В тому числі, і по військових замовленнях. Цифри статистики та «фізична наявність» апаратів в Україні — уперта річ. Та й результатами 2015 року категорія «наземний транспорт» демонструє 10% зростання на тлі 39-процентного обвалу поставок в середньому по всіх категоріях.
Оптика і системи наведення. Тут Білорусь дійсно сильна. Госвоенпром устами журналістів DW заявляє, що об’єднання БЕЛОМО не поставляється в Україну продукцію. Це не поставляло. Зате в країні є ще як мінімум 4 виробника. Як, наприклад «прихований чемпіон» Yukon Advanced Optics Worldwide. Вона ж Pulsar, вона ж Polaris Vision, вона ж Beltex Optic. Яка на тлі стрімкого зростання продажів відкрила своє представництво в Києві.
2015 рік дав ще один напрямок — спеціальні тканини і матеріали. Як для різних виробів подвійного призначення так і для пошиття військової форми. Зростання поставок — від 120 до 200% в залежності від типу.
Робота думки. Або кожному своє

Але це квіточки. Ягідки смачніше. Досвід «Юкону» і «Мотор Січ» видався привабливим. Навіщо привертати увагу прямими поставками, якщо можна створити СП. Так виникає збірка військових вантажівок МАЗ спільно з «Богданом».

Приблизно в цей же час міністр внутрішніх справ Аваков повідомляє, що українські фахівці спільно з білорусами створили новий броньовик для Нацгвардії — «Варта». Незабаром вона поступила на озброєння. А деякі наглядові журналісти знайшли старе фото (2014 роки). На ньому зображений Лукашенко під час свого візиту на МЗКТ (Мінський завод колісних тягачів). І, о диво, на плакаті за плечима білоруського президента намальований цікавий броньовик. Далі були випробування машини і пару днів назад Volat V-1 був офіційно представлена ​​на виставці озброєнь у Франції.

Якщо подивитися на три фото — стає очевидним схожість. І етапи створення: прототип на плакаті (можливо і в металі) — українська «Варта» та випробування технічних рішень — власний Volat V-1. Логічно і вигідно. Україна отримала свій броньовик, в якому використовували пару білоруських перспективних розробок. Білорусь отримала можливість оцінити інженерні рішення в процесі експлуатації в умовах «гібридної війни». І внести необхідні корективи у власну машину.

Були й інші теми. Згадаймо ПТУРК «Стугна». Він же «СКІФ». Ракета українська, система наведення білоруська. Так було раніше. А потім, з початком війни українці раптом «знайшли» технічну документацію по системі і почали розвивати «Стугну» далі. Більш того — запустили в серію. Білоруси так само «знайшли» документи по ракеті РК-2 і розвинули свій комплекс — «Шершень».

Природно, велися і свої розробки. У кожної з країн є чим поділитися з сусідом. Про досягнення українського ВПК говорити довго не буду — пишатися є чим. Та й розповідати українцям про українське не знаю чи варто.

Поговоримо про Білорусь. Те, що сусідня країна уважно стежить за війною на Донбасі, думаю, зрозуміло. Вивчають як тактику бойових дій так і окремі теми. Аж до найбільш поширених характерах поранень і травм серед військовослужбовців. Потім інформацію аналізують і відпрацьовують рішення. Наприклад, буквально днями в західній частині країни (до речі, без участі «союзників з РФ») відпрацьовувалися дії територіальної оборони при появі «зелених чоловічків». Все по-дорослому — з блок-постами, комендантською годиною.

Не меншу увагу приділялося і озброєнь. Що ефективно, що необхідно. Як результат, за останні два роки в Білорусі представили кілька різних типів озброєння і техніки:

БПЛА Supercam S300M «Буревісник» з радіусом спостереження в 290 км.
Засоби РЕБ для впливу на БПЛА і захисту від такого впливу (група рішень «Оптима»)
Автомобілі для транспортування особового складу МЗКТ-5002, які вже змінюють російські ГАЗи в Прикордонних військах, а так само багатоцільові військовий шасі МЗКТ-600100 і МЗКТ-600200
Програмно-апаратний комплекс дистанційного керування вогнем «Адунок». Вельми цікава штука, що дозволяє своїм солдатам не виходячи з укриття зменшувати кількість поки ще живих противників.
Легкий болотохід БМЕ-1015. Якому розробники дали цікаву назву — «перемагає хунта». До речі, створений цей транспорт СП МАЗ-MAN.
МБТС «Кайман» — розвідувальна машина, яка вже проходить державні випробування. При цьому творці особливо підкреслюють практично повне забезпечення вітчизняними комплектуючими.
Згаданий вище броньовик «Волат», який створювався з урахуванням досвіду застосування аналогічних машин на сході України.
І, нарешті, реактивна система залпового вогню «Полонез». Про неї трохи детальніше. Тим більше, що за своїми характеристиками комплекс не можна називати просто РСЗВ.

Не смішіть мої полонези

РСЗВ «Полонез». Цікавий комплекс. Цікаво і історія його створення. Білорусь за останні 8 років неодноразово зверталася до РФ з проханням продати ракетне озброєння. Кремль відмовляв і пропонував компромісний варіант — російська військова база на території «союзної держави». Такий варіант не влаштовував Лукашенко. Особливо після «Кримнаш». Вихід знайшовся у співпраці з Китаєм. Не дарма Мінськ і Пекін багато і часто плідно розмовляли про технічне співробітництво. Не дарма China Aerospace Science and Technology Corporation (CASC) офіційно працювала з білоруськими партнерами, як мінімум, з 2012 року.

Білоруси взяли за основу китайську ракету А-200. Досить новий виріб, про ТТХ якого в Піднебесній не люблять поширюватися. Далі своє шасі і доопрацювання ракети. До цього додалося і власне виробництво комплексів під Мінськом — РПУП «Завод точної електромеханіки» ще рік назадзанялся новою продукцією.

Комплекс «Полонез» був вперше показаний публіці в травні 2015 року, що стало багато в чому неприємним сюрпризом для «союзника». Білорусь створила свою ракетну систему в таємниці від Росії. Все пробні пуски ракет проводилися в Китаї.

Комплекс «ось він», а на що він здатний достовірно не відомо. Інформація з’являлася дозовано.
Настав 2016 рік і пройшли запуски на території самої Білорусі. Держава оголосила про закінчення випробувань системи. На поточний момент відомі такі характеристики:

Перше, що можна з упевненістю стверджувати — він перевершує по дальності всі російські РСЗВ. Включаючи створений в 2012 році «Ураган-1М». Беларуская ракета здатна вражати цілі на відстані «більше 200 км». Наскільки більше — офіційні особи мовчать. У мене є інформація про успішні пуски на 280-300 км. Для довідки: «Ураган» має максимальну дальність 120 км по паспорту. А ось в реальності його ракети (випускаються російським ВПК) мають дальність 70-100 км.
Друга ключова характеристика «Полонез» — можливість роботи як по площах так і по рознесеним цілям. Ракети комплексу мають інерційну з корекцією по супутнику систему наведення. Причому ракета бере дані по чотирьох систем: GPS, ГЛОНАСС, Běidǒu і Galileo. Точність вражає. Китайський прототип ракета А-200 має кругове імовірне відхилення (на відстані 200 км.) До 50 м. Беларуская на цій же дальності показала набагато кращі результати. Ось що сказав міністр оборони Равка «Наприклад, на відстані 200 км потрапляння ракети в ціль — 1,7 м. 200 км — це серйозна дальність для нас .. Якщо говорити про потужність, то це 50 кг в тротиловому еквіваленті. Це гарантоване поразку »
Виходить дуже цікавий симбіоз РСЗВ і ОТРК. Повторю — Росія поки не має гідного аналога. РСЗВ мають меншу дальність. Залишається ОТРК «Іскандер». Але його перевага вже умовно. Дальність від 280 до 500 км. Кількість ракет, які може запустити одна установка 2 шт. з інтервалом в 1 хвилину.

Дальність «Полонез» — «більше 200 км». Причому, повторю, 280 — може бути цілком реальна цифра. Кількість ракет, які може випустити комплекс — 8. З інтервалом в кілька секунд. Що стосується максимальної дальності — вже оголошено про початок робіт над своїм оперативно-тактичним ракетним комплексом. І знову «подалі від російських очей».

Тим часом РФ вже виступила з пропозицією провести пуски нової білоруської системи на своїх полігонах. Офіційний Мінськ згоди поки не дав. Навіщо зайвий раз показувати.

Ще одна цікава деталь — місце дислокації. У ЗМІ не так давно обговорювали створення військової бази в Клинцях. Це місто поблизу білоруської та української кордону. Офіційно «Полонез» покликаний «захистити від НАТО». Та ось біда — надійде він на озброєння 465-ї ракетної бригади. Коштує вона в місті Осиповичі і білоруські ракетники з міс&#10