Новини Черкас

На майданчику перед музеєм трипільської культури – біля тисячі людей. Більшість – у вишиванках. На самому сонці стоять ковалі. Двоє чоловіків і жінка в чорному. Біля них крутяться діти. Час від часу ковалі дозволяють хлопцям узятися за молоток.

Хлопчик у вишиванці тримає двома руками.

«Нижче тримай, бо молотка задушиш», – сміється коваль.

Трохи поодаль – стоїть чоловік біля складених у ряд металевих ящиків. Здалеку здається, ніби ящики чимсь навмисне облиті. Наблизившись, можна роздивитися окремі фігури і навіть картини.

«Я з Полтави. Звати Андрій Собянін. Був тут узимку на святкуванні Меланки. Тепер приїхав знову».

Цікавлюся, що зображено.

«Біблійна сцена. Змій спокушує Адама і Єву».

«А де ж тут Єва»? – питає хтось. Роздивляються уважно.

«О, тепер бачимо, Єва з грудьми».

Віталій Харченко з Тального дивується кількості автомобілів.

«Може півтисячі є. Бачив фінські номери. Кажуть, є з Америки. Повно гостей із Києва, Одеси, Житомира».

Вікторія Коваленко з Тального виробляє і продає ляльки-мотанки.

«Хотілося, аби це було не просто хобі, а приносило хоч би якийсь заробіток. Маю захоплення, а воно потребує часу й грошей», – каже.

Петро Кравченко з Києва торгує сопілками.

«Загалом сопілок у мене кілька. Загалом я захоплююся індіанською музикою. Ось кена, ось флейта індіанська. Ось наша дримба».

«Скільки коштує дримба»? – питає якийсь хлопчик.

«350 гривень. Свистульки з глини звуться зозулиці – 40 гривень».

Малий дістає гроші, купує одну й відбігає.

За рогом музею – їдальня. Шашлик із свинини – 40 гривень. Картопля по-селянськи 25. Куліш козацький – 25.

За трипільською хатою – дерев’яні туалети з написами: «Для панів» і «Для пань». Поруч – пластмасові рукомийники.

У музеї – душно. Екскурсанти швиденько продивляються експонати й вибігають надвір.

Літня жінка розмовляє російською. Представляється Світланою Коваленко. Каже, що приїхала з Бахмута на Донеччині. Привезла виставку: «Християнські мотиви в українській вишивці».

«А що там сепаратисти від вас далеко?» – питають.

«Хто за Україну – ті нас голосно підтримують. Хто за Росію – мовчать і позакривали роти».

О 19 годині Ярослав Чабанюк – син директора заповідника Владислава Чабанюка гукає кількох хлопців. Обв’язують мотузками велику колоду, що стоїть сторч. Під нею – дерев’яний кадовб. Хлопці починають швидко крутити колоду. Із кадовбу йде дим.

«Давайте різкіше крутіть! Що ви як морені мухи!» – кричить хтось.

Хлопці крутять із останніх сил. Зрештою загоряється вогонь. Ярослав бережно несе його.

Один із хлопців показує руки. Вони – в пухирях.

«Ти бачиш, треба було рукавиці брати», – коментує товариш.

Люди утворюють величезне коло. Хлопці ходять із факелами. Владислав Чабанюк приносить купальське колесо. Його пускають по колу. Всі хочуть доторкнутися. Виносять купальський вогонь і йдуть до пагорба на березі ставка. Дорогою біля пам’ятника повстанцям вшановують легедзян, які загинули 10 листопада 1920 року, піднявши зброю проти радянської влади.

Село Легедзине розташоване за 230 км від Києва і на перший погляд є одним з багатьох звичайних сіл України. Особливу увагу до нього привернули кілька потужних подій, що відбулися протягом останнього десятиліття і викликали інтерес усієї України. Щорічні Толоки з будівництва та реконструкції трипільських хат, зйомки народного кіна «Чорний Козак», встановлення пам’ятника героям антибільшовицького повстання, купальські дійства, що проходять на чарівній землі Східного Поділля.

Землі Легедзиного бережуть в собі унікальні пласти історичної пам’яті про давні та найбільші поселення трипільської цивілізації. Щороку на території села працюють археологічні експедиції, а державний заповідник «Трипільська культура» зберігає віднайдені артефакти.

Купальське дійство традиційно відбудеться в період літнього сонцестояння. Спілкування з природою, занурення у давню культури через спів, танці, забави, пошуки квітки папороті як це споконвіку робили наші пращури.

Вогонь і Вода –  головні символи Купальської ночі, що поєднуються в різних моментах свята: спалювання опудала і потоплення деревця, свічки на вінках, що пливуть по воді, пущене з пагорба у воду запалене колесо, стрибання через вогонь і купання. Вогонь є втіленням сонячної енергії на землі, відповідно на Купайлі, Святі Сонця, його присутність у кожному з обрядів має надзвичайну силу. Цьогоріч купальське дійство присвячене Вогню та пов’язаним з ним традиціям.