Архивы рубрики ‘Бориспіль.’

Залиште Бориспіль в спокої


У мене склалося відчуття, що якась ініціативна група вирішила проштовхнути крізь сито громадської думки ідею про те, що аеропорт в Борисполі повинен носити ім’я Малевича. По крайней мере, тільки в його підтримку випускається купа текстів та інших рекламних матеріалів. У голосуванні на сайті профільного міністерства ми можемо побачити довільний набір прізвищ (наприклад, без Шевченка), і складається відчуття, що вони повинні служити антуражем для обрамлення «правильного» вибору.

Ніде правди діти, мене як киянина, і людини з мінімальним утворенням, така наполегливість шокує, бо я не хочу відлітати з «Малевича» і прилітати туди ж.

Спробуємо розібратися з аргументами симпатиків такого кроку.

1.Аеропорт, названий на чиюсь честь дає потужний поштовх розвитку туризму.
Сміливе припущення. Мабуть, ініціативній групі варто повідомити про свої цінних висновках меріям Лондона, Барселони, Валенсії, Мілана, Турина, Франкфурта-на-Майні, Амстердама. Вони ж не знають, що не давши аеропорту ім’я Гауді, Калатрави, Шекспіра або хоча б прибравши з назви веселеньке «цвинтар кораблів», вони втрачають дуже багато туристів.

Загалом, авторів концепції не бентежить той факт, що безліч визнаних туристичних центрів успішно поповнюють бюджети, не піднімаючи питання про назву для аеропорту.

Туризм без «іменного» аеропорту існує, і потік туристів не бракує в благословенні міста з безіменними «повітряними воротами».

Насправді, теза про туризм не витримує ніякої критики тільки тому, що в цьому випадку повинен існувати такий поведінковий патерн, як «вибір маршруту на підставі назви аеропорту». Хотілося б побачити реальні дані, якими оперують автори концепції. Який відсоток людей вибирає місто, в який планує податися, за назвою аеропорту? Навряд чи він відрізняється від нуля.

Назва для аеропорту — класичний приклад вирішення надуманої проблеми. У реальному комерційному брендингу це завжди обертається провалом, тому що людям не можна продати те, що їм зовсім не потрібно.

2.Малевіч — світова знаменитість. Його ім’я приверне людей до Києва.
Малевич дійсно світова знаменитість. Однак, знаменитий він, як яскравий представник РОСІЙСЬКОГО, РАДЯНСЬКОГО авангарду. Ще раз, russian, soviet avangard. Можна звичайно провести дорогий опитування, а можна просто відкрити зарубіжні книги, довідники, художні альбоми, зайти в галереї, щоб переконатися, що Малевич однозначно сприймається, як представник російського авангарду.

Оукей, ми можемо спробувати довести всьому світові, що Малевич — український живописець. Завдання цікава, але неймовірно дорога. Невже, у нас є на це гроші, і невже це дійсно першочергове завдання?

При цьому, поки ми не вирішимо цього завдання, назву аеропорту буде сприйматися надзвичайно дивно.

І далі ми ще посилюємо цю дивину. Прилітаючи в аеропорт Джона Леннона, ми очікуємо побачити в Ліверпулі сліди його життя і діяльності, і не обманюємося в очікуваннях. У Венеції ми бачимо будинок Марко Поло, і слухаємо розповіді про його подорожах, В Генуї нас чекають розповіді про дитинство Колумба в декораціях, в Берліні вам розкажуть про Отто Лілієнталь, а у Флоренції — про великого мандрівника Амеріго Веспуччі.

До речі, зауважте, як багато серед людей, на чию честь названо аеропорти людей, пов’язаних з подорожами, відкриття, власне авіацією.

За тією ж логікою, іноземець, який прибуває до Києва, очікує побачити «щось Малевича». Можна навіть уявити собі цей діалог

- А де можна подивитися роботи Малевича?

- У Києві їх немає майже, кажуть, що є пару штук в приватних зібраннях. Якщо хочете подивитися — вам в Москву або Санкт-Петербург.

- Так, так, він же російський авангардист, я розумію. Може, у вас є школа Малевича, його послідовники?

- Та ні, художні об’єднання, в які він входив, були в Росії.

- Ну а знаменитий «Чорний квадрат», він же напевно тут. Скажіть, в який музей їхати?

- Ну немає ж, він в Москві, в Третьяковці.

- Дивно, мені говорили, що Україна воює з Росією, а ви називаєте аеропорт на честь російського художника, і пропонуєте мені летіти в Росію дивитися його роботи.

Мені одному здається, що цей діалог виглядає дещо безглуздо? Давайте зрозуміємо раз і назавжди, що сьогодні в очах іноземців, Малевич — росіянин, і називаю аеропорт в його честь, ми лише підкреслюємо свою приналежність до Росії.

Якщо у нас стоїть завдання неодмінно назвати аеропорт ім’ям знаменитого художника, то я б голосував за Ренуара, або за Уорхола на худий кінець.

Одна з ключових помилок при створенні бренда — розрив смислів. Ситуація, коли продукт абсолютно не відповідає ні назви, ні образу. Випадок з Малевичем саме такий.

3.Следить популяризувати ім’я Малевича всередині країни.
Звичайно, треба. І не тільки Малевича. Якщо брати авангардистів, то ще, як мінімум Татліна, Бурлюка.

Тільки популяризувати за допомогою виставок, введення в шкільну програму, проведення семінарів і так далі. Популяризація за допомогою перейменування аеропорту — це не популяризація, а популізм.

Ще раз підкреслю, що «брендування аеропорту» з точки зору комерції цікаво тільки тим, хто буде цим самим брендування займатися. Від цього не збільшитися потік туристів, та й імідж України навряд чи підвищитися.

Проте, якщо припустити, що ми все-таки вибирали ім’я, тобто список найбільш гідних кандидатів, придатних аеропорту за змістом.

Це і люди, пов’язані з польотами — Корольов, Антонов, Нестеров, Сікорський,

це і сучасна легенда України — Лобановський (його команди зустрічали з перемогами саме в Борисполі),

це і Шевченко — українець, якому в світі встановлено найбільше пам’ятників, і який давно став символом країни,

це і архітектор Городецький, багато що дав вигляду нашого прекрасного міста.

У нас є безліч знаменитих в усьому світі людей, тісно (а не надумано) пов’язаних і з Україною, і з Києвом. Якщо вже так хочеться «плюнути в історію» назвою аеропорту, давайте хоч зробимо це гідно.
         

Олексій Філановський

Залиште Бориспіль в спокої


У мене склалося відчуття, що якась ініціативна група вирішила проштовхнути крізь сито громадської думки ідею про те, що аеропорт в Борисполі повинен носити ім’я Малевича. По крайней мере, тільки в його підтримку випускається купа текстів та інших рекламних матеріалів. У голосуванні на сайті профільного міністерства ми можемо побачити довільний набір прізвищ (наприклад, без Шевченка), і складається відчуття, що вони повинні служити антуражем для обрамлення «правильного» вибору.

Ніде правди діти, мене як киянина, і людини з мінімальним утворенням, така наполегливість шокує, бо я не хочу відлітати з «Малевича» і прилітати туди ж.

Спробуємо розібратися з аргументами симпатиків такого кроку.

1.Аеропорт, названий на чиюсь честь дає потужний поштовх розвитку туризму.
Сміливе припущення. Мабуть, ініціативній групі варто повідомити про свої цінних висновках меріям Лондона, Барселони, Валенсії, Мілана, Турина, Франкфурта-на-Майні, Амстердама. Вони ж не знають, що не давши аеропорту ім’я Гауді, Калатрави, Шекспіра або хоча б прибравши з назви веселеньке «цвинтар кораблів», вони втрачають дуже багато туристів.

Загалом, авторів концепції не бентежить той факт, що безліч визнаних туристичних центрів успішно поповнюють бюджети, не піднімаючи питання про назву для аеропорту.

Туризм без «іменного» аеропорту існує, і потік туристів не бракує в благословенні міста з безіменними «повітряними воротами».

Насправді, теза про туризм не витримує ніякої критики тільки тому, що в цьому випадку повинен існувати такий поведінковий патерн, як «вибір маршруту на підставі назви аеропорту». Хотілося б побачити реальні дані, якими оперують автори концепції. Який відсоток людей вибирає місто, в який планує податися, за назвою аеропорту? Навряд чи він відрізняється від нуля.

Назва для аеропорту — класичний приклад вирішення надуманої проблеми. У реальному комерційному брендингу це завжди обертається провалом, тому що людям не можна продати те, що їм зовсім не потрібно.

2.Малевіч — світова знаменитість. Його ім’я приверне людей до Києва.
Малевич дійсно світова знаменитість. Однак, знаменитий він, як яскравий представник РОСІЙСЬКОГО, РАДЯНСЬКОГО авангарду. Ще раз, russian, soviet avangard. Можна звичайно провести дорогий опитування, а можна просто відкрити зарубіжні книги, довідники, художні альбоми, зайти в галереї, щоб переконатися, що Малевич однозначно сприймається, як представник російського авангарду.

Оукей, ми можемо спробувати довести всьому світові, що Малевич — український живописець. Завдання цікава, але неймовірно дорога. Невже, у нас є на це гроші, і невже це дійсно першочергове завдання?

При цьому, поки ми не вирішимо цього завдання, назву аеропорту буде сприйматися надзвичайно дивно.

І далі ми ще посилюємо цю дивину. Прилітаючи в аеропорт Джона Леннона, ми очікуємо побачити в Ліверпулі сліди його життя і діяльності, і не обманюємося в очікуваннях. У Венеції ми бачимо будинок Марко Поло, і слухаємо розповіді про його подорожах, В Генуї нас чекають розповіді про дитинство Колумба в декораціях, в Берліні вам розкажуть про Отто Лілієнталь, а у Флоренції — про великого мандрівника Амеріго Веспуччі.

До речі, зауважте, як багато серед людей, на чию честь названо аеропорти людей, пов’язаних з подорожами, відкриття, власне авіацією.

За тією ж логікою, іноземець, який прибуває до Києва, очікує побачити «щось Малевича». Можна навіть уявити собі цей діалог

- А де можна подивитися роботи Малевича?

- У Києві їх немає майже, кажуть, що є пару штук в приватних зібраннях. Якщо хочете подивитися — вам в Москву або Санкт-Петербург.

- Так, так, він же російський авангардист, я розумію. Може, у вас є школа Малевича, його послідовники?

- Та ні, художні об’єднання, в які він входив, були в Росії.

- Ну а знаменитий «Чорний квадрат», він же напевно тут. Скажіть, в який музей їхати?

- Ну немає ж, він в Москві, в Третьяковці.

- Дивно, мені говорили, що Україна воює з Росією, а ви називаєте аеропорт на честь російського художника, і пропонуєте мені летіти в Росію дивитися його роботи.

Мені одному здається, що цей діалог виглядає дещо безглуздо? Давайте зрозуміємо раз і назавжди, що сьогодні в очах іноземців, Малевич — росіянин, і називаю аеропорт в його честь, ми лише підкреслюємо свою приналежність до Росії.

Якщо у нас стоїть завдання неодмінно назвати аеропорт ім’ям знаменитого художника, то я б голосував за Ренуара, або за Уорхола на худий кінець.

Одна з ключових помилок при створенні бренда — розрив смислів. Ситуація, коли продукт абсолютно не відповідає ні назви, ні образу. Випадок з Малевичем саме такий.

3.Следить популяризувати ім’я Малевича всередині країни.
Звичайно, треба. І не тільки Малевича. Якщо брати авангардистів, то ще, як мінімум Татліна, Бурлюка.

Тільки популяризувати за допомогою виставок, введення в шкільну програму, проведення семінарів і так далі. Популяризація за допомогою перейменування аеропорту — це не популяризація, а популізм.

Ще раз підкреслю, що «брендування аеропорту» з точки зору комерції цікаво тільки тим, хто буде цим самим брендування займатися. Від цього не збільшитися потік туристів, та й імідж України навряд чи підвищитися.

Проте, якщо припустити, що ми все-таки вибирали ім’я, тобто список найбільш гідних кандидатів, придатних аеропорту за змістом.

Це і люди, пов’язані з польотами — Корольов, Антонов, Нестеров, Сікорський,

це і сучасна легенда України — Лобановський (його команди зустрічали з перемогами саме в Борисполі),

це і Шевченко — українець, якому в світі встановлено найбільше пам’ятників, і який давно став символом країни,

це і архітектор Городецький, багато що дав вигляду нашого прекрасного міста.

У нас є безліч знаменитих в усьому світі людей, тісно (а не надумано) пов’язаних і з Україною, і з Києвом. Якщо вже так хочеться «плюнути в історію» назвою аеропорту, давайте хоч зробимо це гідно.
         

Олексій Філановський

У Раді зареєстрували постанову про присвоєння імені Миколи Леонтовича аеропорту «Бориспіль»

У Верховній Раді зареєстрували проект постанови про присвоєння імені Миколи Леонтовича міжнародному аеропорту «Бориспіль».
   Наразі немає тексту постанови, автором якого є народний депутат Марія Матіос.
   Напередодні у Раді зареєстрували проект постанови про присвоєння імені Казимира Малевича міжнародному аеропорту «Бориспіль». Автори постанови у пояснювальній записці зазначили, що «такий крок не лише покращить впізнаваність аеропорту, алеі перетворить звичайний об’єкт інфраструктури в туристичний маяк культурної спадщини України».
   Крім того, у червні заступник голови КМДА Олексій Резніков заявив, що аеропорт «Київ» планують назвати на честь авіаконструктора Ігоря Сікорського.
  Резніков повідомив, що на доручення Київського міського голови Віталія Кличка питання щодо перейменування аеропорту «Київ» на честь Ігоря Сікорського було включено до порядку денного засідання комісії з питань найменувань 6 червня, на якому підтримали і ухвалили рішення щодо проведення громадського обговорення.
   Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є найбільшим в Україні, він забезпечує близько 65% авіаційних пасажирських перевезень України, щороку обслуговує понад 8 мільйонів пасажирів. Близько 50 національних та іноземних авіакомпаній здійснюють з «Борисполя» перевезення пасажирів та вантажів за понад 100 регулярними маршрутами.