Архивы рубрики ‘русню.’

Ось за що ще не люблю русню

Текст Катерини Моли

Ось за що ще я не люблю русню, так це за те, що вони що завгодно можуть зіпсувати і перетворити у власну протилежність. Вони зіпсували навіть християнство, вареники і лібералізм.
Про християнство і вареники ви і без мене в курсі, а от про лібералізм, мабуть, доведеться сказати пару слів, бо вже кілька разів я бачила, як люди з моєї і супутніх стрічок відгукуються про цю політико-філософської доктрині так, ніби це що -то соромно. Дозвольте мені не погодитися з вами.
Я розумію, що більшість з вас, не дивлячись на те, що ви перейшли на українську мову, повоювали на Майдані і віднесли чимало грошей волонтерам, до сих пір на ничку почитував руssкіе новини. Або навіть не на ничку. Вам здається, що ви читаєте для того, щоб посміятися над дурнувата каtsапней, але насправді, ця каtsапня продовжує оформляти ваш політичний дискурс. Ви продовжуєте порівнювати нас і їх так, немов іншого дзеркала не існує, навіть не помічаючи того, що це давно не дзеркало, а відеозапис, де в ролі вас знімається Безруков.
Так, російський ліберал — це жалюгідне безпорадну істоту на підсосі у Кремля. Так, всі вони в критичний момент виявилися не відрізняються від Дугіна і Кургіняна, навперебій вихваляючи анексію Криму, називаючи своїх солдатів на території нашої країни ополченням і бридко хихочучи над жартами Путіна про військторг. Вони ж, не потрудившись прочитати хоча б Субтельного і вимити постоли, пруться сюди, розповідати нам як правильно будувати таку країну, щоб їм тут було комфортно. Заодно просять і отримують українські паспорти, все також не читаючи навіть Субтельного і не потрудившись вивчити хоч щось, крім «пісюнковий лиходій ггг». Так, це і є російський ліберал. Він такий же, як і російський християнин, який поклоняється останкам мертвих, догоджає жерців культу і приносить жертви картинам, що зображує часто міфічних персонажів. Русский християнин молиться за ракети «Сатана», які готовий розкидати по всьому світу на славу свого ведмежого тотема. Русский християнин ревно будує Третій Рим так, ніби Христос був, як мінімум, римським гладіатором або работорговцем. Русский християнин не має ніякого відношення до християнства, так само, як російський ліберал до лібералізму.   Яке відношення пельмені мають до вареників — ви самі знаєте.  У нас, загалом, теж тут не різнотрав’я. І звинувачувати в чомусь українського ліберала смішно, тому що де він? Хто його бачив?  Хто у нас був при владі всі ці роки? Всі ці сраний роки, наповнені сірістю, злиднями, тупістю і відкатами? Хто? — Консерватори.  Все, з ким ми мали справу тут — це представники традиціоналізму. Тільки це різний традиціоналізм. Один — такий, яким його уявляє галицька технічна інтелігенція (в минулому комса, звичайно) іншої очолюють представники лівого дискурсу, які, втім, теж ратують за повернення в минуле, право вбивати і саджати в табори всіх, хто в цей дискурс не вписується, а в нагороду вони обіцяють нам безкоштовну житлоплощу, яку для чогось в достатку налаштували для карликів. Треті — теж щось на зразок диких республіканців, ратують за корпорації, відхід від податків і заборона абортів. І ось ці три, по суті, постійних учасника нашого політичного ринку нескінченно розігрують між собою три позиції: влада, опозиція, золота акція. Де ви там бачили лібералів? Де ви бачили в нашому парламенті партію, яка б запропонувала зняти якийсь заборона? Знизити податки для якоїсь із груп підприємців, де немає монополії? Скасувати монополію держави на якийсь із видів діяльності? Дозволити отримувати щось в приватну власність? Декриміналізувати щось? Скасувати штрафи? Монетизувати пільги? Покарати монополіста за те, що він монополіст, а не за те, що він балотується по твоєму округу? Де це все?   Що таке лібералізм? Це максимальне розширення меж свободи індивіда і груп індивідів. Це держава, яка ти помічаєш раз на місяць, коли платиш податки. Це мінімізація страждання громадянина, мінімізація приниження, з яким кожен з нас стикається в особі бюрократичної машини. Лібералізм — це коли для будь-якого чиновника, для будь-якої інституції — найперша завдання полягає в дотриманні твоїх прав і турботі про те, щоб якомога більше твого особистого часу і простору було зайнято тим, чим ти вважаєш за потрібне його зайняти: працею, відпочинком, молитвою, еблей з людиною свого або протилежної статі, курінням, іграми, написанням коду, виламуванням коду, агітацією за консерваторів, народженням і вихованням дітей, і чим завгодно ще, крім закладання бомб, згвалтування і ухилення від податків.   Це загальні для всіх і зрозумілі правила, яким слідують люди з рівними правами, незалежно від того, скільки у них грошей, що нам повідомляє табличка на дверях їхнього кабінету або що написано в їх медичній карті.Лібералізм — це те, що насправді зробило наш світ таким, яким він є. Завдяки лібералізму у нас є мобільний зв’язок, а не ринда, томограф, а не волхв, депіляція, міні-спідниці, право розлучитися, змінити себе форму носа і навіть набити потворну поебень на передпліччі, якщо вам здається, що це круто. Право вибору. Відсутність визначеності і патерналізму, довга і скрупульозна робота по мінімізації страждання — ось що таке лібералізм, а не Навальний з його дегенеративним еблет і не Маша Гайдар у вишиванці. Відповідальність, усвідомленість і самостійність, повага до іншого — ось що таке лібералізм, в піку традиціям, на які ви несамовито надрачівала, і повернення яких, повірте, ніхто з нас насправді не хотів би.