Новини Черкас

Черкасам потрібно багато і різних музеїв, а археологічні музеї завжди викликають найбільший інтерес відвідувачів. Необхідність створення окремого археологічного музею обґрунтовувалася мною майже протягом трьох десятків років. Створення міського археологічного музею не є жодним чином дублюванням двох невеликих залів археології Черкаського обласного краєзнавчого музею, адже артефакти, як правило, не повторюються, навпаки у нас є можливість вже зараз виставити чимало того, чого немає в обласному музеї. Обласний музей є своєрідним “конспектом” природи й історії Черкащини, де є всього потроху. Археологічний музей зосереджуватиметься виключно, але детально, на стародавній спадщині краю, що дасть можливість не лише 1) розгорнуто представити громадськості багатющу давню спадщину нашого краю, але й 2) забезпечити подальше поповнення музею новими унікальними експонатами, котрі нині йдуть на чорний ринок чи просто руйнуються. Це дасть можливість 3) перетворити подібний музей у одну з окрас міста і важливий туристичний об’єкт; 4) забезпечить виховання молоді в дусі патріотизму і любові до рідного краю (що нині є надважливим), 5) дасть можливість краще дослідити минуле області і, в першу чергу, м.Черкаси; 6) зберегти багато існуючих і нововиявлених археологічних пам’яток (замчищ, городищ, поселень, стоянок, курганів, печер, валів та ін.), а також 7) музеєфікувати ряд із них, наприклад, 4 праслов’янські городища віком у 2 тис. років у Черкасах. Крім того створення подібного музею і, відповідно, 8) формування колективу фахівців-ентузіастів, зробить ці процеси закономірними і постійними, а не випадковими і необов’язковими, як це було досі. Також це дасть можливість 9) сформуватися навколо музею колу ентузіастів – любителів давньої історії (насправді, вже частково є). Своєрідною 10) туристичною атракцією можуть бути і самі археологічні розкопки, передусім, у м.Черкаси, адже плануємо, ближчим часом, створити при музеї постійнодіючу археологічну експедицію.

Археологічний музей у своїй експозиції відображатиме минуле Черкас, Черкащини і прилеглих районів регіону Середньої Наддніпрянщини. Основна його колекція – археологічна, чисельністю у кілька десятків тисяч знахідок усіх епох і усіх культур з території Середньої Наддніпрянщини, починаючи з неандертальців (130 тис. р.т.) і закінчуючи козацьким часом і пам’ятками ХVІІІ-ХХ ст., як викопними, так і предметами української традиційної культури, що ще не встигли побувати в землі – етнографічного матеріалу, котрий показує безперервність і спадкоємність розвитку культури нашого краю. Як і в кожному археологічному музеї, планується нумізматична (а заодно і боністична) експозиція, основа для створення якої, у вигляді кількох тисяч одиниць, уже існує. Крім того є невелика, але досить цікава допоміжна палеонтологічна колекція, метою якої є показати життя на Черкащині до приходу сюди людей, найдавніші із цих експонатів датуються віком близько 300 млн. років. Надворі біля музею планується влаштувати лапідарій – виставку масивних кам’яних виробів (жорна, стели, кам’яні баби тощо), основу якої вже закладено. У колекції музею вже нині є чимало унікальних експонатів, відсутніх у решті музеїв Черкащини або й рідкісні і для музеїв України.

Сформовано невеличкий колектив музею (5 ставок), котрий займається систематизацією, описом колекцій, реставрацією експонатів, готує матеріали для постійнодіючої виставки, котра згодом ляже в основу майбутньої експозиції музею (після виділення відповідного приміщення). Лише за ці 3 місяці нам вдалося збільшити колекцію музею ще на 5 тис. знахідок, зокрема і завдяки чисельним добровільним помічникам та жертводавцям.

Археологічний музей задуманий як спільне надбання всієї громади Черкас і Черкащини, тому всі бажаючі мешканці міста і області можуть долучитися до його створення і поповнення колекцій. Адміністрація Черкаського археологічного музею звертається до всіх, кому не байдуже збереження стародавньої спадщини нашого краю, передавати до музею найрізноманітніші археологічні знахідки (або інформацію про них), етнографічні артефакти, монети і банкноти всіх часів і країн, предмети, пов’язані з грошовим обігом, палеонтологічні знахідки та ін. У Вас цей предмет може валятися десь без користі для Вас, а в музеї він може стати важливим експонатом, котрий Ви ще внукам будете показувати в нашій експозиції.

Детальнішу інформацію про необхідні музею експонати можна отримати від директора, згодом можна буде подивитися на сайті музею (після його створення). Крім того, музей потребує і матеріальної допомоги, зокрема деяке офісне обладнання (особливо, комп’ютер б/в), витратні матеріали, археологічну літературу, різні послуги, паливно-мастильні матеріали, експедиційне спорядження та продукти (для музейної експедиції). Також вітається посильна особиста трудова участь (за потреби) у музейних чи польових експедиційних роботах (влітку заплановані розкопки).

Прізвища усіх меценатів і жертводавців, за їх згодою, фіксуються і вказуються в музейних книгах, етикетажі експонатів, а також у вивішених в музеї і на сайті списках здавачів експонатів (нині нараховує понад 220 прізвищ) і меценатів (понад 30 чол.). Існує і поповнюється великий список добровільних помічників музею (понад 200 прізвищ).

Користуючись нагодою, виражаю велику подяку усім тим сотням людей, котрі вже всіляко допомогали нам у творенні музею та його колекцій.

Запрошуються також бажаючі стати членами Наглядової Ради музею (на громадських засадах), котрі могли б взяти шефство і різнобічно опікуватися музеєм на більш постійній основі.

“Черкасам потрібно багато і різних музеїв, а археологічні музеї завжди викликають найбільший інтерес відвідувачів. Необхідність створення окремого археологічного музею обґрунтовувалася мною майже протягом трьох десятків років. Створення міського археологічного музею не є жодним чином дублюванням двох невеликих залів археології Черкаського обласного краєзнавчого музею, адже артефакти, як правило, не повторюються, навпаки у нас є можливість вже зараз виставити чимало того, чого немає в обласному музеї. Обласний музей є своєрідним “конспектом” природи й історії Черкащини, де є всього потроху”, – пише у “Фейсбуці” відомий археолог, ініціатор створення музей Михайло Сиволап.

За його словами, археологічний музей зосереджуватиметься виключно, але детально, на стародавній спадщині краю, що дасть можливість не лише розгорнуто представити громадськості багатющу давню спадщину черкаського краю, але й забезпечити подальше поповнення музею новими унікальними експонатами, котрі нині йдуть на чорний ринок чи просто руйнуються.

Це дасть можливість перетворити подібний музей у одну з окрас міста і важливий туристичний об’єкт, забезпечить виховання молоді в дусі патріотизму і любові до рідного краю (що нині є надважливим), дасть можливість краще дослідити минуле області і, в першу чергу, Черкас, зберегти багато існуючих і нововиявлених археологічних пам’яток (замчищ, городищ, поселень, стоянок, курганів, печер, валів та ін.), а також музеєфікувати ряд із них.

Крім того створення подібного музею і, відповідно, формування колективу фахівців-ентузіастів, зробить ці процеси закономірними і постійними, а не випадковими і необов’язковими, як це було досі. Також це дасть можливість, сформуватися навколо музею колу ентузіастів – любителів давньої історії (насправді, вже частково є).

Своєрідною туристичною атракцією можуть бути і самі археологічні розкопки, передусім, у м.Черкаси, адже планують найближчим часом, створити при музеї постійнодіючу археологічну експедицію.

Археологічний музей у своїй експозиції відображатиме минуле Черкас, Черкащини і прилеглих районів регіону Середньої Наддніпрянщини. Основна його колекція – археологічна, чисельністю у кілька десятків тисяч знахідок усіх епох і усіх культур з території Середньої Наддніпрянщини, починаючи з неандертальців (130 тис. р.т.) і закінчуючи козацьким часом і пам’ятками ХVІІІ-ХХ ст., як викопними, так і предметами української традиційної культури, що ще не встигли побувати в землі – етнографічного матеріалу, котрий показує безперервність і спадкоємність розвитку культури нашого краю.

Як і в кожному археологічному музеї, планується нумізматична (а заодно і боністична) експозиція, основа для створення якої, у вигляді кількох тисяч одиниць, уже існує. Крім того є невелика, але досить цікава допоміжна палеонтологічна колекція, метою якої є показати життя на Черкащині до приходу сюди людей, найдавніші із цих експонатів датуються віком близько 300 млн. років.

Надворі біля музею планується влаштувати лапідарій – виставку масивних кам’яних виробів (жорна, стели, кам’яні баби тощо), основу якої вже закладено. У колекції музею вже нині є чимало унікальних експонатів, відсутніх у решті музеїв Черкащини або й рідкісні і для музеїв України.

“Сформовано невеличкий колектив музею (5 ставок), котрий займається систематизацією, описом колекцій, реставрацією експонатів, готує матеріали для постійнодіючої виставки, котра згодом ляже в основу майбутньої експозиції музею (після виділення відповідного приміщення). Лише за ці 3 місяці нам вдалося збільшити колекцію музею ще на 5 тис. знахідок, зокрема і завдяки чисельним добровільним помічникам та жертводавцям.

Детальнішу інформацію про необхідні музею експонати можна отримати від директора, згодом можна буде подивитися на сайті музею (після його створення). Крім того, музей потребує і матеріальної допомоги, зокрема деяке офісне обладнання (особливо, комп’ютер б/в), витратні матеріали, археологічну літературу, різні послуги, паливно-мастильні матеріали, експедиційне спорядження та продукти (для музейної експедиції). Також вітається посильна особиста трудова участь (за потреби) у музейних чи польових експедиційних роботах (влітку заплановані розкопки).

Прізвища усіх меценатів і жертводавців, за їх згодою, фіксуються і вказуються в музейних книгах, етикетажі експонатів, а також у вивішених в музеї і на сайті списках здавачів експонатів (нині нараховує понад 220 прізвищ) і меценатів (понад 30 чол.). Існує і поповнюється великий список добровільних помічників музею (понад 200 прізвищ).

Користуючись нагодою, виражаю велику подяку усім тим сотням людей, котрі вже всіляко допомогали нам у творенні музею та його колекцій. Запрошуються також бажаючі стати членами Наглядової Ради музею (на громадських засадах), котрі могли б взяти шефство і різнобічно опікуватися музеєм на більш постійній основі”, – подякував Михайло Сиволап.