Архивы рубрики ‘Киримли жалко’

Кримське чиновшанування


- Ідіть на …!
- Чого чого?
- Я кажу, тримайтеся, всього вам доброго і хорошого настрою.
                                                      *  *  *
На протязі ось вже двох років в «повернулася в рідну гавань» Криму смерди грають в захоплюючу гру «Хто кого перехолопіт». Чесно кажучи, вираз «а ми вам говорили» вже постаріло через настільки частого і повсюдного вживання.
  Наріжним каменем тієї проросійської риторики істерики були пенсії. О, цей прапор став фетишем, під кольори якого вишикувалися майже всі російськомовні щелепи півострова.          Майбутнє здавалося райдужним і безхмарним: без бандерівців і з пенсіями. Продажні геронти і менти вже підраховували бариші і передчували солодке життя на халяву. Мовляв, ми палець об палець не вдаримо, щоб збільшити власний рівень життя. Прийде Путін і наведе порядок.
А ми говорили, що так не буде. Але тільки хто нас слухав?
  Потім, після того, як приватний бізнес познайомився зі всією красою російського державного апарату, в блядь «кустарніки» чолобитні гени: цар — няшка, це Аксьонова погані. З незмінним Ржач я переглядаю всі ці ролики, де на севастопольських площах збираються підприємці, і звертаються до Путіна. Звертаються завзято, надривно, на сльозу, пребиваючі в святій упевненості що багатомудрий правитель печеться про них, та ось, біда, не знає всієї правди.
  Вчора прем’єр-айфон російської федерації передав привіт челяді безпосередньо, заодно повідомивши напрямок, в якому пенсіонери та інші бюджетники можуть йти за індексацією. Сподіваюся, бабку, яка доставила стільки дискомфорту, вже посадили років на 20?
А ми вам говорили: російська федерація — вона, як електричесво в Криму — мінлива.

P.S. Киримли шкода.