Архивы рубрики ‘Рассея.’

Завтра «великої» Росії або п ** ц підкрався непомітно

Напередодні 9 травня в сусідній країні починається масовий психоз з приводу величі і могутності рідної держави. Тут і передачі по ТБ і виряджені на вулицях і «діди воювали». Одним словом, повний набір.

Спостерігати за цим часом весело, іноді сумно. А буває і противно. Особливо якщо трохи покопатися в «велич». І спробувати поставити запитання: «а що ж завтра». Ось такими спостереженнями і збираюся поділитися.

Велика, потужна і сучасна російська економіка

Суперечки про те якою є реальна сила Російської Федерації не вщухають. Так само як і про перспективи її розвитку. Як справи обстоять в реальності простіше дізнатися, аналізуючи цифри. Причому російські. Отже, є дані Росстату про експорт товарів з країни. Кожен товар виходить в результаті застосування деякої кількості технологій. Кажуть, що світ розвивається в бік «економіки знань». Тобто мало вміти «копати і не копати», потрібно вчитися.

Ось розумні люди з Гарварда подумали і створили такий собі атлас складнощів економік. Ідея проста: кожне нове наукове знання стає доступним після освоєння декількох суміжних. При цьому важливі не тільки теоретичні знання, а й практичний контакт — передача технологій. Адже опір матеріалів та фізику згоряння проходять в університетах (а може і деяких в школах) сотні тисяч людей. Але спроектувати більш-менш вдалий двигун внутрішнього згоряння здатні не багато. Пустити в серію — ще складніше.

Так виникла група Harvard’s Center for International Development (CID), яка вивчає хто що робить і на основі цього обчислює коефіцієнти складності економіки. А для тих, хто не любить копатися в цифрах створює і візуалізацію. Причому не тільки актуальну, а за період з 1995 року.

Найбільш наочний спосіб за допомогою графів. Де точки — технології. Ребра — зв’язку між ними. Як це виглядає можете побачити на малюнку нижче.

Якщо говорити простими словами, то чим більше товарів країна має в «переплетенні клубків», тим більше її шанси отримати нові технології. Суміжні знання штовхають прогрес. Якщо кольорові точки експорту знаходяться «на периферії» — вже проблема. Це так звані сировинні економіки. І продаючи сировину нічому не навчишся. А ось отримання нових знань важко: адже потрібно і людей навчити і привезти того, хто поділиться технологією. Теорія без практики мертва.

При цьому складність світової економіки постійно зростає. Тобто щоб залишатися «на тих же позиціях» необхідно розвиватися, вчитися, рости. На цьому закінчимо з вступною частиною і подивимося на просту картинку. Як змінювалася складність економіки Російської Федерації.

Ось вам і відповідь. Якщо у 2000 році, під час приходу до влади Путіна, Росія ще мала цікаві для інших країн технології та знання, то сьогодні з цим вже проблеми. Подивіться на точки — товари з «експортної групи РФ». Майже виключно сировину. Тобто мова про такий економіці знань, яка визначається простими словами «викопав-продав». Ну якщо дуже розумний, то «викопав-загорнув-продав».

Але може графік бреше? Дивимося значення ECI — індикатора рівня складності економіки. У 2001 році даний показник в РФ становив 0,68. А вже в 2013-му — 0,09. У 2014-му 0,05. Це не помилка — саме з нулем після коми. Тобто за 14 років складність світової економіки росла. Складність і наукоємність російської навіть не залишалася на місці. Вона падала.

І сьогодні можна говорити, що «велика країна» пройшла точку неповернення. Тобто без зовнішньої допомоги і великих фінансових вливань вона не здатна буде розвиватися. Качати нафту, газ, рубати ліс, вирощувати зерно, ловити рибу — так. Провести щось сучасне, інноваційне та запустити це в серію вже немає. Принаймні в масштабах великого держави, званого Російська Федерація.

Народ розумний, народ наздожене

Часто чуємо красиві слова про нібито розумному, працелюбну і високодуховному російському народі. Залишу у спокої «високі матерії». І зосереджуся на вузькій темі. А саме, здатності молодих росіян надолужити упущення батьків. Мовляв, якщо одні спростили економіку, інші будуть вчитися, розвиватися і все стане на свої місця.

Можливо. У будь-якої нації є розумники і розумниці. Але ось проблема: якщо подивитися кількість наукових публікацій, завойованих премій і проривів в різних областях науки, Росія якось не особливо вражає. Є такий рейтинг країн за рівнем наукової активності. Росія в ньому не блищить. Вона поки в тридцятці лідерів за кількістю публікацій і досліджень. Але з року в рік втрачає як мінімум 1-2 позиції (тренд починаючи з 2002 року).

Тобто з наукою сьогодні в сусідній країні проблеми. Проблеми будуть і завтра. З наукою і економікою. Росія ж велика за масштабами країна. І на зміну одному поколінню приходять нові. Але ось проблема — населення РФ росте не рівномірно.

З одного боку традиційні, за поребриком називають «слов’янські» регіони стрімко вимирають. Приріст дає міграція і висока народжуваність в «національних автономіях». Щоб не писати довго — даю діаграму.

При цьому звів на одному аркуші дані по народжуваності і карту індустріальних зон РФ. Вам не здається, що вони дивним чином збігаються. Тобто вимирає населення територій, які мали індустріальний і науковий уклад. Ростуть території, де інноваційною економікою і не пахло. Так само ростуть сибірські «сировинні» зони.

Тобто на зміну молодим людям, які виросли в системі координат сучасної економіки приходять горді жителі гір і лісів. Для яких теза займатися фундаментальною наукою, працювати на підприємстві просто чужий. У них на батьківщині це не прийнято. А тепер подивіться на правий нижній блок схем. Це віково-статева піраміда населення РФ. Зліва Чечня, праворуч Краснодарський край. Різниця внизу піраміди вражає. І це при тому, що краснодарська земля так само щедро населена «неросійськими». У центральних регіонах діаграма і того гірше-замість піраміди маємо келих на вузькій ніжці. А це значить що і завтра і через 10,15 років ситуація не зміниться. У «російських» регіонах просто не буде кому народжувати.

Чи не маємо так купимо

Але є ще один аргумент. Росія мовляв багата країна. І нафтові гроші можна витратити на покупку мізків. Тобто залучити знання з інших країн. Можуть навіть навести приклади з Китаєм — Території випереджаючого розвитку. Це такі регіони в РФ, де обмежено застосування російського законодавства і куди приваблюють інноваційний бізнес. Але ось біда, Тори часто-густо на Далекому Сході. Території, де місцевого населення «кіт наплакав». А логістика з «великою Росією» … ну тут краще помовчати. Китайці отримають землю і стоять дороги. В Китай. Тобто формат ТОРу сьогодні не дає РФ нічого. Абсолютно нічого.

Що стосується нафтових грошей, досить почитати прийнятий пару тижнів назад документ під назвою «Saudi Arabia’s Vision 2030». Це концепція розвитку Саудівської Аравії. Ну так от, шейхи визнають, що до 2030 року ера нафти остаточно закінчиться. І розвивають свою країну. До слова, за кількістю наукових публікацій на душу населення Саудівська Аравія вже наздогнала і перегнала РФ.

Велика країна велике падає

Таким чином смію стверджувати, що вже протягом найближчих 10-15 років Російська Федерація зіткнеться з величезними проблемами. Це примітивізм економіки, зміна структури населення і неясні перспективи подальшого зростання.

При цьому у Кремля просто не буде достатньо грошей, великої кількості людських ресурсів і напрацювань, які дозволять здійснити науковий ривок хоча б в 3-4 напрямках. Купити такі за кордоном теж не вийде.

Радіти чи Україні?

З одного боку, така динаміка недружнього сусіда не може не радувати. З іншого це серйозні виклики. Адже проблеми «за поребриком» будуть знаходити свій відгук і на берегах Дніпра. Наскільки Україна зможе вистояти залежить від того, що Україна робитиме сьогодні. Адже якщо вже на те пішло, то і складність національної економіки падає. У 2000-му році індекс ECI дорівнював 0,525. Сьогодні трохи не дотягує до 0,5. Кількість наукових публікацій … тут теж поки ривка немає. Стартові умови поки непогані. Але потрібно брати і робити. Робити швидко. Інакше «проблемна Росія» полізе з новою силою. І західні партнери, на жаль, будуть загравати з Кремлем.

Чому? А давайте подивимося що є РФ сьогодні. Це поки здихає, але все ще індустріальна економіка. Несучасна, але створює в тому числі правила для суспільства. Через 10-15 років структура населення зміниться. І на зміну значної частини жителів центру країни прийдуть цивілізовані чеченці, буряти, дагестанці та інші. Зі своїм уявленням про добро і зло. Яка різниця? Для заходу істотна. Адже РФ — ядерна держава. І заради того, щоб зброя не розповзалося по світу, АЕС не вибухали, розвинені країни будуть підтримувати Кремль. Утримувати Росію про розвалу чи повного економічного колапсу.

І ось тут отримуємо цікаву картину. Є такий собі «гопник» з ножем. Який говорить «хочу». Ті хто стоять далі радять «дай що просить — не буде стрільби». І тут від тебе і тільки від тебе залежить що далі. Якщо ти сильний, умів, розумний, ти можеш або поговорити або дати по голові, захищаючи своє. Ось тому Україна і необхідно терміново ставати сильною, вмілої та розумною.

Якось так.
                                                                      Ігар Тішкевіч