Архивы рубрики ‘Донбас’

Розвідка повідомила, як в ДНР жителі влаштували самосуд над бойовиками


У Калинівському районі окупованої Горлівки Донецької області місцеві жителі влаштували самосуд бойовикам через те, що ті вели обстріл позицій сил АТО з житлових районів.
Про це повідомляє прес-служба Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України.
«17 червня ц.р. на ринку у районі Калинівка н.п.Горлівка місцеві мешканці впізнали військовослужбовців мінометних підрозділів 7 окремої мотострілецької бригади (Дебальцеве) та 2 окремої мотострілецької бригади (Луганськ) 2 АК ЗС РФ, які навмисно здійснювали обстріли сил АТО із густонаселених житлових районів для провокування вогню у відповідь.
Під час спроби самосуду важкі травми отримали командир мінометної батареї 7 омсбр Дробко Олександр Ігоревич, мінометник Утанов Руслан Муминжонович (24.10.1985 р.н., проживає у м.Волзький Волгоградської області) та мінометник 2 омсбр Кононюк Андрій Олександрович«, — розповіли в розвідці.
Раніше стало відомо про значні втрати, які понесли російські військовослужбовці, які прибули на окупований Донбас для війни в рядах бойовиків.

За що я помер? (З ФБ)

Наприкінці травня 2014 року я загинув під Волновахою, аби вже в червні наш Головнокомандувач надав наказ про одностороннє припинення вогню.
Я загинув в Зеленопіллі, аби СБУ за викуп відпускала заколотників.
Я загинув під Щастям, аби Геннадій Москаль мав заробіток з контрабанди.
Неподалік Амвросіївки осколок перебив мені артерію, щоб за півтора місяці могли відбутися переговори у Мінську.
Після катувань мене розстріляли у підвалі сєпарів і я радо пішов на смерть заради того, щоби взимку 14-15 років моїм побратимам забороняли використовувати артилерію.
Я похоронений під завалами Донецького аеропорту, аби в лютому 2015 року відбувся Мінськ-2.
Я згорів у “бетері” під Дебальцевим, аби зустрічі у Мінську стали регулярними та на них Україну представляли Кучма та Медведчук.
Я загинув при взяті села Широкине, бо дуже хотів бачити там демілітаризовану зону…
Я загинув за особливий статус Донбасу.
Я помер за зміни до Конституції.
Я пожертвував собою заради запропонованої нашим Президентом “програми децентралізації”.
Я назавжди залишив дружину та дітей задля чергового відведення озброєння.
Мене було вбито під час перемир’я.
Я пішов на війну і я воював там не за перемогу, а за поразку, не за звільнення або приєднання земель, а за їхню здачу, не за здобуття незалежності чи збільшення геополітичної ваги, а за обмеження власного суверенітету, не за славетні сторінки в історії, а за ганьбу, якої та сама історія ще не знала.
Я загинув за те, щоб «мирний план» імплементувався й надалі.
Я загинув за те, щоб мої близькі та друзі не могли знайти відповідь на питання мого сина: «За що загинув мій батько?»