Архивы рубрики ‘кобзар’

Про кобзаря з Північної Кароліни

Цікаву новину поширив у соцмережах  очільник Історичного клубу «Холодний Яр»  Роман Коваль: У цій новині йдеться про американця українського походження, засновника музичного фестивалю «Древо кобзарського роду».
13 років тому він покинув усе та переїхав зі штату Північна Кароліна до маленького села під Пирятином у Полтавській області.
Свій вчинок пояснює просто — тягнуло коріння. Зі справжнім українським патріотом спілкувалася Ольга Сас.
Напів українець, напів ірландець — він ніколи не вважав себе американцем. Пізнавати своє коріння почав ще змалку у спілкуванні з бабусею та дідусем. І саме вони допомогли опанувати українську мову.
«Я був настільки впертий, що я хочу це. Я дуже зрадів, коли український алфавіт вчив, і потім до школи приніс і показав — ось український алфавіт. Я взяв словник, підкреслював кожне слово, вчив той лексикон, що я хотів володіти», — розповів кобзар Юрій Фединський.
Іще ближчим до України маленького Юрка зробило захоплення музикою. У 16 років вперше до рук взяв бандуру. Це сталося в штаті Пенсильванія — там діаспора щорічно організовує табір бандуристів.
«Два тижні на рік кожен рік я йшов туди. Це було фантастично, на ті два тижні я чекав цілий рік. Це була перша зустріч з діаспорою. Бо ми не жили серед українців, ми жили серед звичайних американців», — розповідає кобзар Юрій Фединський.
А в 98 році Юрій прийняв рішення переїхати до України. Тепер навчає місцевих гри на національних українських інструментах. А також сам майструє — кобзи, ліри, бандури. І вже навіть не думає полишати село, яке давно стало йому рідним.
«Зараз я нікуди не хочу. Я навіть до сусідніх сіл не хочу, я навіть до Києва не хочу. І до Європи мені не потрібно.
Я вже мав закордонні гастролі, я вже жив в Нью-йорку, мегаполіс і знаю той світ. Ми стільки поклали енергії, щоб тут стало вдома, що це вдома і не хочеться нікуди іти», — розповідає кобзар Юрій Фединський.
Своїми силами, без жодної державної чи спонсорської допомоги Юрій уже п’ять років проводить кобзарський фестиваль у своєму селі — саме такий, як в його дитинстві організовувала діаспора у США.
«Чекай, я живу на селі, де кобзарі ходили. Я починаю думати — тут має бути кобзарський табір. Без компромісів. і програма продовжується 5 років, аж до теперішній вигляд. Наша інституція завдання є, щоб відновити кобзарство, щоб виховати наступне покоління кобзарів», — розповідає кобзар Юрій Фединський.

  Юрко в підземному переході київської станції метро.

Все починалося з кількох однодумців. Цього ж року захід відвідало більше ста учасників з усієї України, а також Канади, США та Угорщини.