
Усі присутні сьогодні на цвинтарі сказали одне: «У нашому сьогоденні Руслана не висатачає…»
Він був нашим, нашим є, нашим зостається. Єдине, чого побажали: нехай вони там, на небі (уся сотня-тисяча) лишаються з нами. Принаймні в пам’яті. А ми — з ними..
.
Нехай тобі спиться, Руслане… Пам’ятаємо…