Архивы рубрики ‘Дахнівська січ.’

"Дахнівська січ" — місце козацького вишколу

  Почну з того, що вже давненько, з місяць, як намагаюсь потапити до «Дахнівської січі», що знаходиться у лісистій місцині під Черкасами.
  Не знаю, в якому це році було. Кажуть, ще за козаків тут була січ. І був козак Дахно. Вийшов на гору, подивився — природа гарна. Місцевість — якраз для засіки. Отут і будемо поселятись, вирішив. За переказами, то він перший тут і поселився, і козаків привіз, і від його прізвища пішла назва села Дахнівка.
Місцем сучасного розташування січі обрали колишній табір відпочинку школярів “Орлятко”, що тривалий час простоював без діла. Депутат міськради Микола Мирза, автор ідеї відродження Дахнівської січі, довів місту, що береться за суспільно важливу справу. І тепер майбутня січ має базу, дуже зручну для створення відповідної атмосфери вишколу справжніх козачат. Адже система козацького виховання передбачає спеціальні умови. Таборове життя, позбавлене принад сучасної цивілізації, є обов’язковим. Як і, наприклад, обов’язковими є також приготування їжі на вогні, і щоденні тренування, навіть сон на свіжому повітрі.

 «Основна суть підготовки воїна — навчити його правильно реагувати на несподіванку, адже війна — це, насамперед, несподіванка», — сказав якось Микола Мирза.

Батько нинішньої  «Дахнівської січі» Микола Мирза.

  І ось, нарешті сьогодні я туди потрапив. Місцевість ця мені до ностальгічного щему в серці  знайома. Недалечко від «Дахнівської січі» (метрів 300-400) знаходився табір «Чайка», у якому я проводив кожне літо (іноді навіть по 2 зміни) з 1966-го по 1972 рік. Тут мені була знайома кожна стежина, кожен мурашник…
  «Чайку» вже давно продано в приватні руки. І стоїть вона десятиліттями огороджена високим тюремним парканом. Що там тепер? А нічого…
   А в «Дахнівській  січі» вже друга зміна. Тут не тільки місцева дітвора — тут хлоп’ята й дівчата з Київської, Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей…  Це — і діти наших воїнів АТО, діти переселенців зі Сходу. До речі, на моє запитання до директора табору, які відносини між дітьми з різних реґіонів, я почув відповідь, що різниці немає, діти дружать і спілкуються, як і має бути в єдиній країні — нашій Україні.
   Життя тут у них насищене, неробством займатись ніколи. Усі займаються спортом, козацьким вишколом, танцюють, співають. Багато хто з них вже навчився стріляти з лука, з пневматичної гвинтівки. Полюбилось їм долати полосу перешкод. Словом уявляю дівочі сльози й хлопчачі стиснуті скули за два тижні, коли доведеться прощатись…
   До речі, путівки сюди чи не найдешевші в області, щось трохи більше двох тис. гривень за двотижневу зміну.
 

Дахнівська січ — справжня січ.

Головна брама.

Захист січі — серйозний.

Курені, де живуть козачата.

Директорка Людмила Борисівна розказала багато цікавого.

Нині їх на січі біля 130 козачат.

Періодично проводяться кінні прогулянки. А коників тут декілька.

«Нам тут подобається усе — і їжа, і конкурси, й ігри, й заняття… Тепер усім друзям розкажемо, щоб сюди приїздили!»


Батько цього джури досі у полоні…

Група каратистів-кіокушинівців. Вони зі Слов’янська.

Гість з Данії. «Отримав масу позитивних вражень від природи, людей, особливо дітей!»


Голова Української федерації карате кіокушин.

Три курені: «Патріоти», «Характерники» і «Джури».

Не почув жодної скарги щодо харчування!

Зустрілись на січі з начальником Управління молоді й спорту Черкаської ОДА Максимом Зеленським. Він привіз до табору модем для доступу до інтернету.

Козак Забабаха зі Львова. Він на козацькій чайці «Свята Покрова» пройшов Балтику, Північне море, обігнув усю Європу до Франції й Британії. Від нього я отримав запрошення на завтра до флотилії юних моряків, де відбудуться презентативні заходи на чайці «Спас».

Забабаха на «Святій Покрові» біля берегів Ґавру.

 А ось картинка з життя  минулої зміни на січі ( з ФБ):
    «Класні, просто класнючі вихідні. На Черкащину завітали сімї бійців батальйону «Донбас». Після довгої дороги з Києва ми тепло їх зустрічали на природі біля Дніпра. Після смачного обіду катались на справжній козацькій чайці, їли смачнючий козацький куліш. Ввечері, всі натомлені приїхали до місця ночівлі але й там нашим гостям не дали відпочити. Гостинна зустріч в дитячому таборі відпочинку «Дахнівська Січ» плавно перейшла в концерт, який підготували самі ж дітки, які на той час відпочивали там. Продовжуючи козацьку тему перед нами виступили справжні мужні маленькі козаки та козачки з Черкаського клубу бойового гопака, які всіх вразили своїми бойовими прийомами та вмілим володінням козацькою зброєю. Вже з настанням темряви за спинами глядачів готувалось своє неймовірне фаєр-шоу. Але й на цьому розваги не скінчились. Всю малечу запросили на вечірню дискотеку, на якій «зажигали» дехто і з дорослих. Одним словом день пройшов нон-стоп, наповнений приємними та незабутніми враженнями».