Архивы рубрики ‘декомунізація.’

Перейменування вулиць Черкас


№ з/п
Стара назва
Нова назва
Примітка
РІШЕННЯ МІСЬКОЇ РАДИ ВІД 21 ЛИПНЯ 2015 РОКУ
1             
вулиця Леніна
від початку вулиці до вулиці Ільїна (Надпільної) – вулиця Небесної Сотні, від вул. Ільїна до кінця вулиці – Свято-Макаріївська
За ініціативою громадськості, громади Української православної церкви та депутата обласної ради Любові Майбороди. Святий Макарій – один із найшанованіших православних святих Черкащини, загинув у 1678 році (вбитий турецькими грабіжниками Канівського монастиря)
РІШЕННЯ МІСЬКОЇ РАДИ ВІД 14 СІЧНЯ 2016 РОКУ
2             
вулиця Мініна і Пожарського
вулиця Соснівська
Проходить через центр Соснівки.
3             
вулиця Піонерська
вулиця Митницька
Історична назва у 1893-1916 рр. У І половині ХІХ ст. ця вулиця вела на Митницю.
4             
провулок Герцена
провулок Хижняківський
Історична назва у 1916-1923 рр. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця.
5             
вулиця Сєдова
вулиця Новопречистенська
Історична назва у 1893-1916 рр. Після того, як була розібрана за ветхістю попередня церква Різдва Пресвятої Богородиці (на розі Шевченка/Пастерівської), саме сюди було перенесено цей храм, котрий у 1920-і рр. був єпископським кафедральним собором УАПЦ.
6             
узвіз Клубний
узвіз Остріжний
Веде до колишнього Острогу, затопленої нижньої частини міста, розташованої навколо Черкаського Замку. Єдиний об’єкт, де можна увічнити цей історичний черкаський мікротопонім.
7             
вулиця Чкалова
вулиця Татинецька
Татинець – давньоруське літописне місто ХІІ-ХІІІ ст., очевидно, попередник Черкас, загинуло під час навали Батия (навесні 1239р.), розташовувалося десь в районі силікатного заводу.
РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ ВІД 27 СІЧНЯ 2016 РОКУ
8             
вулиця Луначарського
вулиця Генерала Момота
Керівник Навчального ценру Держприкордонслужби в Оршанці Ігор Момот особисто сформував та очолив мотоманеврену групу, яка виконувала завдання з охорони державного кордону на найбільш вразливих ділянках. Підрозділ під командуванням полковника Ігоря Момота неодноразово вступав в бій з незаконними військовими формуваннями. Ігор Момот загинув в зоні АТО в Луганській області під час обстрілу з установки «Град» позицій українських прикордонників 11 липня 2014 року.
9             
вулиця Ордожнікідзе
вулиця Сергія Амброса
Сергій Амброс – український громадський активіст, спортсмен, молодший лейтенант Збройних сил України. Учасник Євромайдану, доброволець батальйону «Азов». 18 лютого 2015 року потрапив під мінометний обстріл у місті Широкине, того ж дня помер від поранень в лікарні Маріуполя.
10           
вулиця Чекістів
вулиця Привокзальна
Проходить по трасі колишньої залізниці. Від часу утворення в 1923 р. до 1956 р. називалася Привокзальною.
11           
вулиця Котовського
вулиця Грушевського
Грушевський Михайло (1966-1934) – український історик і державний діяч, керівник УНР, його рід походить із с.Худоліївка Чигиринського району.
12           
парк ім. 50-річчя Радянської влади
парк Сосновий Бір

РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ ВІД 22 ЛЮТОГО 2016 РОКУ
13           
провулок I-й-Комсомольський
провулок Дмитра Гуні
Дмитро Гуня — один з керівників селянсько-козацьких повстань в Україні в 1630-х років проти польсько-шляхетського гніту, козацький гетьман, кошовий отаман 1640 року.
14           
провулок ІІ-й-Комсомольський
провулок Павла Бута
Павлюк Павло (Бут) – гетьман запорозьких козаків, керівник козацького повстання 1637р., після битви під Кумейками, під час переговорів під Боровицею на Чигиринщині, потрапив у полон до поляків, страчений у Варшаві.
15           
провулок ІІІ-й-Комсомольський
провулок полковника Бурляя
Бурляй Кіндрат – український військовий і державий діяч, посол в Криму, Москві і Швеції, один з найближчих сподвижників Б.Хмельницького, медведівський сотник (1658р.) Чигиринського полку, полковник Гадяцький.
16           
провулок ІV-й-Комсомольський
провулок Яцька Остряниці
Острянин Яків – керівник козацького повстання 1638 р. (Жовнинська битва), Гетьман (1638р.), засновник старшинського роду Іскр.
17           
провулок XX-го Партз’їзду
провулок Анатолія Пашкевича
Пашкевич Анатолій Максимович — Народний артист України. У 2003 році нагороджений пам’ятним знаком II ступеня «За заслуги перед містом» за багаторічну плідну працю по відродженню і пропаганді української народної пісні, вагомий внесок у розвиток культури і вокального мистецтва України і Черкащини, велику благодійну діяльність. Професійну майстерність та всенародне визнання, активну громадянську позицію.
18           
провулок Артема
провулок Олексія Баранникова
Баранников Олексій Петрович — уродженець міста Золотоноша, сходознавець-індолог, кандидат філологічних наук, професор, академік. Досліджував індійські мови та літератури, мову, побут, фольклор циган.
19           
провулок Боженка
провулок Медичний
Знаходиться між КНП «Перша Черкаська міська поліклініка» Черкаської міської ради та КНП «Перша Черкаська міська лікарня» Черкаської міської ради
20           
вулиця Будьонного
вулиця Пластунівська
Пластуни – козацькі розвідники і влучні стрільці, козаки Пластунівського куреня Війська Запорізького.
21           
вулиця Ватутіна
вулиця Гетьмана Сагайдачного
Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний (1582 — 1622) український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтвакошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства,Османської імперії та Московського царства.
22           
провулок Ватутіна
провулок Водопарковий
Вказана назва – мікротопонім, раніше водопарком називали район поблизу
КП «Черкасиводоканал»
23           
вулиця Вербовецького
вулиця Кобзарська
За пропозицією учасників громадських слухань 30.07.2015 «Щодо перейменування: вулиць, провулків узвозів та парку в місті Черкаси».
24           
провулок Водоп’янова
провулок Андрія Яковліва
Яковлів Андрій (1872-1955) – видатний український історик, громадсько-політичний діяч, уродженець м. Чигирин Черкаської обл.
25           
вулиця Володарського
вулиця Мальовнича
За пропозицією жителів Дахнівки
26           
провулок Воровського
вулиця Раїси Кириченко
Раїса Опанасівна Кириченко (1943-2005) — знаменита українська співачка. Герой України, Член Комітету Національних премій України ім. Т. Шевченка).19681983 — солістка Черкаського народного хору19831985 — солісткаЧеркаської філармонії.
27           
вулиця Ворошилова
вулиця Дахнівська Січ
Одна з перших січей існувала у XVI ст. біля села Дахнівка, а вулиця розташована у його старовинній частині. Унікальна Черкаська назва.
28           
вулиця Гайдара
вулиця Героїв Майдану
Особи, які брали участь в національно-патріотичних акціях протесту 2013-2014 рр., передусім, проти корупції, свавілля правоохоронних органів, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.
29           
вулиця Гречухи
вулиця Чумацька
Чумаки – соціальна група, переважно із селян та козаків, котрі протягом XVI – початку ХХ століття займалися перевезенням та торгівлею сіллю, солоною рибою, крамом та різними необхідними для населення України товарами, чумацькі шляхи та стоянки знаходилися і на території сучасної Черкащини, а чималий відсоток її населення є нащадками чумаків
30           
провулок Дзержинського
провулок Ольги Павловської
Павловська Ольга Петрівна – (1939-2002) Народна артистка України. У 1999 році нагороджена пам’ятним знаком II ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» за  вагомий внесок у національну мистецьку спадщину, розвиток культури і мистецтва рідного краю, благодійну діяльність.
31           
узвіз Дзержинського
узвіз
Білоцерківський
Старовинна назва відома у Черкасах в 1916-1923 рр.
32           
провулок Жовтневий
провулок Братів Яхненків
Яхненки — родина багатих українських промисловців –цукрозаводчиків, походила з заможних селян-кріпаків з міста Сміли. В 1843 році у селі Ташлику, збудували першу в Україні парову цукроварню. У 1848 році поблизу села Млієва вони побудували семиповерхову цукроварню — найбільшу в Європі.
33           
вулиця Ільїна
вулиця Надпільна
Вказана вулиця у 1893-1916 роках була — вул. Надпільна. Назва вказує на те, що на початок ХХ ст. вулиця була межею міста, своєрідним підсумком його розвитку в доіндустріальний період. Подібні вулиці-межі, що окреслюють історичне ядро, є в усіх історичних містах, наприклад, у Києві – це вул. Ярославів Вал, а також Верхній Вал і Нижній Вал.
34           
вулиця Калініна
вулиця Нижня Горова
Як і Верхня Горова є однією з найдавніших вулиць і вуличних назв міста Черкас.
35           
вулиця Кірова
вулиця Святотроїцька
На клопотання Святотроїцької громади УПЦ Київського патріархату, кафедральний Святотроїцький собор якої знаходиться саме на цій вулиці.
36           
провулок Кірова
провулок Ручай
По ньому протікав древній струмок. Пропонується зберегти унікальний мікротопонім. Нині поряд роз&#1090

У Черкасах змінено назви 62 вулиць і провулків

Міський голова Черкас підписав розпорядження про перейменування об’єктів топоніміки міста. Відповідне розпорядження розміщене на сайті міськради. 
 
Зміна назв вулиць пов’язана з законом про декомунізацію. Мер опирався в своєму рішенні на громадські слухання та рішення відповідної комісії.
Нижче розміщуємо документ:


 Технічною помилкою пояснив заступник міського голови Олександр Ільченко відсутність у списках перейменованих «об’єктів топоніміки міста Черкаси» назв вулиць Конєва і Рози Люксембург.
– Усі інші вулиці, які мали бути перейменовані відповідно до закону про декомунізацію, перейменовані, – зазначив у коментарі «Прочерку» Олександр Анатолійович. – Додаток щодо вулиці Конєва, яка через технічну помилку випала із офіційного списку, вже підготовлено. Передбачається, що нова назва буде «Олени Теліги», але рішення прийматиме міський голова. Що ж до ще однієї вулиці, яка також через технічні причини випала зі списку – Рози Люксембург, то спробуємо встигнути перейменувати і її. Якщо ж не встигнемо – рішення прийматиме голова ОДА.

У Черкаському районі перейменували 60 вулиць


Відповідні рішення прийняли на сесіях сільських рад у Будищах, Білозір’ї, Руській Поляні, Тубільцях, Свидівку та Хацьках. У процесі перейменування ще 20 топографічних одиниць.

«Рекордсменами» по зміні радянських назв вулиць стали Білозір’я та Руська Поляна, де перейменовано 38 та 35 об’єктів топоніміки, відповідно.
Останні зміни відбулися у Червоній Слободі. Тут рішенням сесії сільської ради у минулому місяці було вирішено перейменувати вулицю Радянську іменем добровольця з батальйону «Айдар» Іллі Іделя, який загинув у серпні минулого року під час виконання бойового завдання в зоні АТО.
Разом із тим, ще 173 вулиці населених пунктів району підпадають під перейменування відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Нагадуємо, для мешканців будинків, які проживають на перейменованих вулицях, відповідний штамп у паспорті є безкоштовним. Ця процедура не є терміновою і не має обмеження у часі.
                                                                 
Джерело: «Прес-центр».
До речі, Геронимівка сьогодні:
   

Не скажете, який зв’язок між символікою й назвою вулиці?

Спочатку йде російська культура, тоді мова, а потім — танки

   Доктор філологічний наук, професор Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького Володимир Поліщук переконує, що питання перейменування вулиць нині якраз на часі, незважаючи на війну.
Бо цей процес не є дуже затратним, проте є надзвичайно важливим в ідеологічному плані. Таку думку професор висловив на громадських слуханнях з цього питання.
— От, багато хто говорить: що вам зробив Толстой чи Грибоєдов? Це ж письменники, яких знає і поважає весь світ. Чи, наприклад, чим завинили космонавти Добровольський, Волков і Пацаєв? Так, такі письменники і космонавти дійсно були і дійсно нічим не завинили черкащанам. Але треба розуміти, з якою метою їхніми іменами називали вулиці. Ці люди ніколи не бували в Черкасах і не мають жодного стосунку до міста. А «повально» їхніми іменами називали вулиці через те, що це була спланована акція радянізації. Це той самий «русский мир»: спочатку йде російська культура, потім – мова (русифікація), а згодом – танки.
Звісно, громадські слухання – це не ідеальний інструмент для вирішення таких питань (досить лише подивитися на представництво черкащан на слуханнях – це в основному літні люди), адже більшості людей – просто байдуже, як буде називатися їхня вулиця. На деяких впливає сила звички «Ця вулиця завжди так називалася, то хай би називалася так і далі». Існують ще маніпуляції стосовно того, що таке перейменування вартуватиме людям дуже дорого. Але насправді, це цілком ідеологічна штука, адже, як ми бачимо, спочатку перемагають в інформаційній війні (а культуральна війна – одна із її складових), а потім уже – класичними методами.
Проте над цими питаннями варто ще ретельно працювати, а топонімічна комісія повинна мати ширше представництво серед людей науки, культури і мистецтва, щоб більш повно відображати думки жителів міста.
                                                                                           Джерело: 0472.ua

"Операція Декомунізація". У продовження теми


Старовинні багатовікові Черкаси за чверть віку української Незалежності так і не стали топонімічно самодостатнім містом. Таким, як це місто було протягом семи віків, доки червоно-комуністичні назви не запанували. Лєніни-калініни-котовські-люксємбурги досі висять над нами…
   Мало того,  з часів ІІ світової, а ще більше — за 60-80-ті роки місто залишилось без архітектурних пам’яток, з якими Черкаси були нерозривно пов’язані…
   А на місцевих телеканалах я спостерігаю відношення міського населення до нещодавнього рішення громади про перейменування вулиць в Черкасах. І млосно мені стає від такого відношення черкащан  до справи очищення міста від імен людожерів у назвах наших вулиць.
   До вашої уваги думка члена топонімічної комісії, молодого громадського діяча Черкас Антона Ведули.

    Перейменування відбувається згідно з Законом України «Про декомунізацію». Зміна назв вулиць, що мають комуністичні назви, насамперед є символічним кроком для позбавлення від того минулого негативу, імен чекістів, більшовиків, які спалювали і грабували місто під час громадянської війни.
  Крім того, тут працює принцип «як корабель назвеш, так він і попливе». Дуже показовою є ситуація з пам’ятниками Леніну. Ті регіони, де їх не демонтували під час Революції гідності, або окуповані російськими військами, або є місцями ведення бойових дій. А там, де люди зрозуміли, що сучасній Україні та пам’ятникам комуністичному вождю, як то кажуть, не по дорозі – панують мир і стабільність. Статуя Леніна є своєрідним маркером. Така ж ситуація і з вулицями.    Завдяки старим назвам, наше місто набуде більшої індивідуальності. Адже вулиця Фрунзе чи Волкова є у багатьох містах України. А з істинно черкаською Верхньогоровою чи Гостромогильною ми можемо справді відчути дух наших рідних Черкас.
     Найгучнішим під час громадських обговорень стало перейменування вулиці Волкова на Гостромогильну… Люди просто не знають історії та значення слів. Слово «могила» в українській мові означає «курган» або «насип». І на тому місці дійсно похований один зі скіфських місцевих царів, там дійсно був курган, і ця назва протрималася протягом тривалого часу. Але жителям цієї вулиці не подобається слово «могила» в назві, вони вважають, що це негативно на них впливатиме. Проте у столиці є Києво-Могилянська академія… Незважаючи на таку назву, один із найпрестижніших ВНЗ в Україні…
     Щодо вартості перереєстрації вулиці, то, по-перше, все це оплачує держава, а по-друге, змінювати документи чи прописку не потрібно. В паспорті залишається штамп із вулицею Леніна, хоча по факту це вулиця Небесної сотні. Документи слід змінювати лише за умови передачі в спадок, обміну чи продажу квартир. Людям, які вже написали заповіти щодо нерухомого майна на вулицях, що перейменовуються, документи також змінювати не потрібно. 

Кроки до декомунізації в Черкасах



 Учора у міському будинку культури ім. Кулика відбулись громадські слухання з приводу топонімічних змін у місті у зв’язку із прийнятими (НАРЕШТІ, на 25-му році!!!) законами про декомунізацію. Хоча, концепцію топонімічної політики Черкаської міської ради було розроблено ще у 2011 році, лише тепер настав час обговорення.
   Якщо на перший такий захід, що був запланований дещо раніш, з’явилась невелика кількість людей, то вчора у залі зареєструвалось 317  осіб (для кворуму потрібно було 300).
  Велика частина присутніх була представлена апологетами лівої ( люксембурго-пролетарської) ідеї. За певний час обговорення, вірні лєнінці зрозуміли, що їхня ідея віджила своє й «канула в Лєту  та покинули зал.  Та на той час вже певні зміни в топоніміці міста були проголосовані.
  Але, по порядку:
   У переліку до перейменування в Черкасах – більші ніж 160 вулиць. Про це на громадських слуханнях, привячених перейменуванню, повідомив член топонімічної комісії, відомий археологі і краєзнавець Михайло Сиволап.

Михайло Сиволап — один з авторів концепції топонімічної політики.

“Серед них є всього 24 назви, які треба відродити. А ще півтора десятки – суто черкаські наймення. Це всього 5-7% назв усіх вулиць, – сказав Сиволап. – Перейменування 46 вулиць на слуханнях – це лише перша порція. І історичні назви, суто черкаські, треба відродити і повернути сьогоднішньому місту. Бо назви інших вулиць, які не мають глибшої історії, можна по-різному перетасовувать”.
  У ході обговорень містяни прийняли декілька замін, зокрема, Петровського на Героїв Майдану; Луначарського  на Генерала Момота; Фрунзе на Верхня Горова; Піонерська на Митницька; Дзержинський узвіз на Білоцерківський узвіз; Островського узвіз на Старособорний узвіз; провулок Герцена на пров. Хижняківський; Леніна на Небесної Сотні та Святомакарівську; Кірова на Святотроїцьку; Ворошилова на Дахнівську Січ; Комунарів на Змагайлівську; Мініна-Пожарського на Соснівську; Клубний узвіз на Остріжний узвіз; пров. Кірова на пров. Ручай; Постишева на Праслов’янська; Котовського узвіз на Грецький узвіз.
  По інших вулицях були жваві та подекуди емоційні дискусії. Містяни пропонували й власні варіанти, відкидаючи ті, які радили члени топонімічної комісії. Так, вул. Вербовецького на слуханнях запропонували назвати вулицею Кобзарською. Хоча топонімічна комісія пропонувала Монастирську.

Ільїна, швидше за все, отримає назву Гайдамацька. Топонімічна комісія пропонувала повернути історичну назву – Надпільна, але містяни цей варіант не підтримали.

Кільком вулицям містяни залишили такі ж назви, як і нині. Це Добровольського (топонімічна комісія радила Сінна), Толстого (топонімічна комісія пропонувала Солом’янська), Орджонікідзе (???!!!).

Були обговорення щодо вулиці Калініна. Її учасники слухань пропонували назвати Калиновою, проте така пропозиція не знайшла підтримки. Тож проголосували за історичну назву Нижня Горова.

Перейменування інших вулиць обговорювати вже не було з ким. Понад дві години слухань втомили людей і половина містян покинули зал.
  
Рішення по результатах слухань прийматиме міська рада.

  В цілому можна робити висновок, що люди активні, але погано, що на цьму засіданні не змогли проголосувати всі назви. І це значно затримує подальший рух. Тому у майбутньому на місто чекають нові слухання з цього питання.

У Черкасах відбудуться громадські слухання щодо перейменування вулиць

Слухання відбудуться 30 липня в міському Будинку культури ім. І. Кулика (за адресою: вул. Благовісна, 170), о 17.30.
  

Слухання відбудуться відповідно до розпорядження міського голови від 06.07.2015 № 126-р.
‒ Запрошуємо взяти участь у обговоренні всіх охочих. На слухання з собою необхідно взяти паспорт для реєстрації, ‒ нагадують на сайті черкаської міськради.
До Вашої уваги перелік вулиць, провулків та узвозів міста Черкаси, які пропонуються до перейменування топонімічною комісією.
1_101.JPG

vhtIjeAZhuE.jpg
                                                                  *   *   *
   Усе б воно добре. Але. На мою думку, такі назви як Героїв Сталінграду, Водоп’янова, усіляких фронтів також не відповідають нашому сьогоденню у прив’язці до нашої ж історії. Згоден, з цього питання виникне довга і (на мою думку) безкорисна розмова. Та є ще партизанські та гвардійські, котрі також названі не на честь наших партизанів та воїнів нацгвардії…
   Пі
ду на обговорення…

Покиньмо СССР

9 квітня Верховна Рада України ухвалила Закон №2558 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», яким зобов’язано місцеву владу вжити заходів із перейменування населених пунктів та інших об’єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, а також замінити комуністичну символіку на будівлях і спорудах комунальної власності, здійснити демонтаж відповідних пам’ятників та пам’ятних знаків.
На жаль, Україна законсервувала ностальгію за радянським минулим. Як відомо, досвід країн Східної Європи та Балтії свідчить про те, що там, де декомунізація відбулася відразу після падіння тоталітарних режимів, спостерігався значно нижчий рівень корупції. Нормальне функціонування економіки, не толерантне до корупції суспільство, чесне судочинство, демократичні та конкурентні вибори й відповідальні політичні еліти – несумісні з пануванням у країні радянської ідеології.
Загалом, лише у м. Черкаси нині залишилося щонайменше 100 комуністично-тоталітарних топонімів, що підпадають під дію нового закону. До багатьох таких вулиць і провулків топонімічна комісія, а також історики вже мають пропозиції нових назв.
Резонанс, що викликав у суспільстві цей закон та дискусійні моменти щодо його виконання викликали ряд звернень до мене, як голови обласної ради, від окремих громадян, громадських організацій, від істориків й експертів-топонімів щодо реалізації закону та прискорення роботи з усунення комуністичних символів і назв в області.
Щоб прискорити цю роботу, я ініціювала проведення «круглого столу» за участі відповідних комісій, громадських організацій, експертів, істориків та усіх зацікавлених громадян. Про проведення такого засідання громадськість та представників засобів масової інформації буде попереджено заздалегідь.
Крім того, до порядку денного чергової сесії, що відбудеться 25 червня, внесено звернення депутатів до органів місцевого самоврядування області щодо прискорення реалізації закону, що сприятиме зміцненню духу і моралі Української нації, територіальній цілісності та національній безпеці України, а також стане гідним внеском до святкування річниці Незалежності України та запорукою недопущення таких злочинів у майбутньому.
Закликаю до обговорення реалізації закону в області всіх небайдужих та зацікавлених громадян.
           Валентина Коваленко, Голова Черкаської обласної ради.
                                                          *    *    *
   Від себе додам: наступного тижня нашою громадською організацією «Воля ХХІ» ініціюється засідання круглого столу на тему «
Виводьмо радянські татуювання зі шкіри міст«. Запросимо науковців-істориків, діячів культури, громадських діячів…