Февраль 25th, 2015 
Назар ОбідзінськийПро те, як наші хлопаки вибрались з Дебальцевого вже писано-переписано. Звичайно, ми розуміємо, чого це було варто для них. Для тих, хто дістався до своїх, для тих, кого не дочекалися. Я вже не буду казати про те, що було залишене…
А вчора пізно увечорі ми зустріли Героїв 128 гірсько-піхотної бригади. А це 35 моїх рідних черкащан …
Звичайно, це було треба лише бачити. Зізнаюсь вам, для мене це було з вологими очима, з біллю в серці, з радістю в душі…
А вчора пізно увечорі ми зустріли Героїв 128 гірсько-піхотної бригади. А це 35 моїх рідних черкащан …
Звичайно, це було треба лише бачити. Зізнаюсь вам, для мене це було з вологими очима, з біллю в серці, з радістю в душі…
Може є якась вата, яка думає і впевнена, що їх примусили…
Воєнком знає, що сказати…
Мені також було боляче…
Сашко, син моєї однокласниці Наді, розповідає Черкаському радіо…
Їхні нагороди виглядають так
Опубликовано в рубрике 