Новини Черкас

У дискусіях нерідко можна почути думку, мовляв, «УПА засуджена нюрнберзьким трибуналом», а спроби її героїзації, мовляв, є «спробою перегляду підсумків Другої Світової». У відповідь можна почути, що «у рішенні нюрнберзького трибуналу ОУН-УПА не згадується».
    Насправді ситуація виглядає дещо інакше.
    У матеріалах нюрнберзького процесу згадки про Бандеру є. Зокрема, це документ 014-USSR — секретний циркуляр айнзацгруппе З-5, датований 25 листопада 1941 року. У ньому констатувалося як достовірно встановлений факт, що «рух Бандери» (ОУН(б) готує антинімецьке повстання на окупованих територіях з метою створення незалежної української держави. У зв’язку з цим айнзацгруппе пропонувалося всіх виявлених бандерівців після ретельного допиту розстрілювати, а протоколи допитів негайно відправляти начальству.   

    Це доказ, представлений трибуналу радянськими прокурорами, свідчить, що бандерівці були жертвами ще одного злочину нацистів: позасудових розправ за ознакою належності до політичної організації.

   Листопад 1941 року — найважчий період війни. Після розгрому радянських військ під Вязьмою німці продовжують наступ на Москву, радянський уряд евакуюється в Куйбишев. В цей час бійці батальйонів «Нахтігаль» і «Роланд», які дізналися про арешт Бандери та його соратників, які відмовляються виконувати накази німецького командування, а Головне управління імперської безпеки починає смертельну боротьбу проти бандерівців, які безсумнівно готують антинімецьке повстання.
   Ще один документ — звіт СД про події в Україні, датований 23 жовтня 1942 року. Німці стоять на підступах до Сталінграда, нацистські прапори майорять над обома вершинами Ельбрусу, а в Головне управління імперської безпеки надходить секретна доповідь: «Організація Бандери зайняла явно ворожу позицію по відношенню до Німеччини і вживає всіх заходів, аж до збройної боротьби, до відновлення незалежності України».
   Таким чином, звинувачення Бандери і бандерівської ОУН у колаборації з нацистами — це сама що ні на є спроба перегляду результатів Нюрнберзького процесу.
    Так, безсумнівно, перед війною українські націоналісти мали контакти з Німеччиною, зокрема — з військовою розвідкою (Абвером). Безсумнівно, німці планували використати ОУН в своїх інтересах. Точно також бандерівці збиралися використовувати німців у своїх, кілька інших цілях, і досягли в цьому великих успіхів. Співпраця з німцями припинилося одразу після проголошення Акту відновлення української держави 30 червня 1941 у Львові: вже в липні «агент Сірий» (так значився Бандера у документах Абверу) опинився під домашнім арештом, а потім — у таборі Заксенхаузен. Між Рейхом і відтвореним українською державою фактично почалася війна, про яку й свідчать документи Нюрнберзького процесу.
     Не зайве зазначити, що рішенням Нюрнберзького трибуналу Абвер, на відміну від СД, не було визнано злочинною організацією, а Вільгельм Канаріс, який особисто вів переговори з лідерами українських націоналістів, за організацію замаху на Гітлера був повішений 9 квітня 1945 року — за місяць до Дня Перемоги.
   В продовження теми: http://alex-glbr.livejournal.com/367878.html