Архивы рубрики ‘Черкащина.’

На Черкащині археологи натрапили на унікальну знахідку

На Черкащині археологи натрапили на унікальну знахідку (ВІДЕО)  Археологи з України та Німеччини розкопали трипільську хату, якій понад п’ять тисяч років.

Глиняні черепки, уламки фігур і земляні стіни – для звичайної людини геть непримітні кадри, однак насправді це цілі скарби. Цікаві знахідки миють, реставрують та передають до музею.
Трипілля – це найдавніша європейська цивілізація. Вона розкинулася на території сучасних України, Румунії та Молдови. Як жили трипільці і досі намагаються з’ясувати науковці.
Наші археологи вже п’ять років співпрацюють із німцями, які допомагають технікою. Саме завдяки магнітній зйомці полів учені знайшли унікальні споруди, про які дотепер ніхто й не здогадувався.
http://zmi.ck.ua/oblast/na-cherkaschin-arheologi-natrapili-na-unkalnu-znahdku-vdeo.html

На Черкащині існує своя "Верховна рада"


На Черкащині існує своя

У незвичайному заповіднику «Джулайка», що в Чорнобаївському районі існує своя Верховна Рада.
Однак замість депутатів там «засідають» вівці, інформує «Вікка».
Мальовничий заповідник «Джулайка», розташований у селі Придніпровське, що на Чорнобаївщині. Тут можна і порибалити на однойменному озері Джулайка, і відпочити на природі, і побачити безліч цікавинок. 
Відвідувачів зони відпочинку не залишать байдужими чисте природне озеро з безліччю джерел, криниця з кришталево чистою цілющою водою, чарівний ліс, багатий на гриби, дикого звіра та різноманітний і унікальний рослинний світ.
Для любителів риболовлі на озері облаштовані зручні кладки, у користування можна брати човни. Тут ловиться короп, білий амур, товстолоб, окунь і щука.
Із високих дніпровських круч розкриваються дивовижні краєвиди: прадавня кам’яна бруківка, закладена за часів Катерини ІІ, поволі спускається до «Придніпровського моря», неозоре плесо якого сховало в собі таємниці затоплених колись сіл – Демок та Мойсинців. Гордо й велично видніється козацька Острюха, що нагадує про героїчне минуле нашого народу доби козаччини.
На самій території гостей чекають місця для наметів, піщані пляжі, волейбольний та футбольний майданчики, банкетний стіл, зона гриль тощо.
Особливий заповідник ще й тим, що розташовані на території «Джулайки» експонати гарантовано піднімуть настрій.
Наприклад, тут є своя «Верховна Рада», де мешкає стадо овець:
Є вулиця Банькова, на якій розташована «Адміністрація Президента»:
Кладовище розчарувань українців, на якому «поховані» колишні можновладці режиму Януковича, Новоросія, а також «добрий брат і сусід Росія»:
«Декомунізований» Ленін із патріотичною краваткою та ще безліч сюрпризів, які здивують та розвеселять відвідувачів:
У перспективі господарі «Джулайки» планують удосконалити різні форми відпочинку, зокрема проводити тут квести, ігри з пейнтболу, катання на квадроциклах, кінні прогулянки, парапланеризм тощо.

Слобода стала червоною лише при совітах.


Наш побратим Олег Островський на сторінці Фейсбука поділився з нами таким:

    «
До того, як більшовики назвали славне село під Черкасами Червоною Слободою, воно носило назву Царської Слободи, а ще раніше – Цісарської Слободи. Думаю, саме час повернути Червоній Слободі її справжню назву, яку дали засновники-козаки. Село називалося просто – Слобода, бо це означало, що воно вільне від панщини і феодальних податків. Власне, саме Слободою і називають його й досі поміж собою самі селяни…
Від імені «Вільного козацтва Холодного Яру» звернувся до голови села і депутатів сільської ради з відповідною пропозицією про перейменування.

Час відновити історичну справедливість!»
  
   У зв’язку з цим «Козацький край» розмістив на своїх шпальтах відповідну статтю: 
                  ЧИ ПЕРЕСТАНЕ СЛОБОДА БУТИ ЧЕРВОНОЮ?
Цесарській (вірніш — Цісарській — Н.О.), Царській, а нині Червоній Слободі пропонується повернути ім’я, дане козаками-засновниками. Де нині село Червона Слобода під Черкасами – там перше поселення було ще в І-ІІ столітті, – рештки його віднайдено археологами наприкінці 1950-х років, пише “Козацький край”. Перше ж письмове свідчення про існування тут села під назвою Секава – на пожовклих аркушах документа, знайденого під престолом місцевої старовинної церкви. Певний час Секава належала княжій родині Сангушків. До речі, багато представників цього знатного польсько-литовського роду були старостами Черкас і Канева. Найбільш відомим був Дмитро Сангушко, герой походів проти татар, який 1552 року став Черкаським і Канівським старостою. Цікаво, що в історії він пам’ятний більше навіть не політичними і військовими успіхами, а шаленим коханням до юної Гальшки Острозької, з якою одружився попри безліч берешкод, що виникли з-за інтриг, в які були втягнуті королі Польщі і Чехії та імператор Священної Римської імперії. З коханою він оселився в Каневі на Дніпрі, але за непослух з одруженням був позбавлений королем не тільки посади старости Черкас і Канева, а й будь-яких прав. Кожен, хто бажав заробити 200 злотих винагороди, міг вбити князя, тож він таємно виїхав з Канева разом з дружиною – при цьому Гальшка Острозька перевдягнулася хлопцем-слугою. На Сангушка напали, коли він разом з дружиною вже був у Чехії – князя підступно вбили. На плиті його саркофага у церкві Святого Миколая в чеському містечку Яромеж написано латиною: «Тут спочиває прах славного литовського князя зі знаменитого роду Ольгерда, старости Черкаського і Канівського…» Широко відомий й інший представник цього роду – Юзеф Сангушко, теж староста Черкас і Канева, кавалер ордена Білого Орла, який як «великий маршалок польський» підписав обрання Станіслава Августа Понятовського – останнього короля Речі Посполитої, якого пізніше Москва змусила відректися від престолу… Так само старостою Черкаським і Канівським був Ієронім Сангушко – генерал, що прославився у війні проти росіян у складі військ Наполеона і був нагороджений Великим Хрестом ордену Почесного Легіону. Одружений на той час вже втретє, Ієронім Сангушко помер у віці 72(!) років верхи на коні(!) – від приступу апоплексії, який стався після того, як старий князь верхи проскакав понад 25 кілометрів, поспішаючи на ділову зустріч… На честь ще одного з представників роду Сангушків, Євстахія, навіть названий гірський перевал в Карпатах – цей князь теж відзначився у боях проти Москви і навіть урятував життя особисто керівникові польського антимосковського повстання Тадеушу Костюшку… Сучасним слобідчанам цікаво буде знати, що рід Сангушків не згас – останній з представників по чоловічій лінії, 42-річний Павло Сангушко живе то в Бразилії, то у Франції, де має нерухомість і вважається наслідником королівського престолу Литви, якби ця республіка раптом надумала відновити монархію. Відомий Павло Сангушко з одного боку як меценат, а з іншого – як той, хто судиться за власність своїх предків у Литві. Правда, сучасною Червоною Слободою на Черкащині ніколи не цікавився – мабуть, тому, що тут не залишилося жодної згадки від часів, коли тут було село Сангушків, що мало назву Секава… 1672 року Секава була зруйнована і пограбована разом з Черкасами татарською ордою. Легенда оповідає, що біля спаленого села оселилися 12 козаків-запорожців, а поруч з ними – невелика кількість мешканців Секави, які уціліли після ординського нападу. Нове поселення по обидва береги річки Саги, притоки Дніпра, назвали Слобода – так в Україні традиційно називалися козацькі селища, вільні від феодальних податків і засилля панів. У який час до назви Слободи додалося слово «Цесарська» – ніхто точно не знає. За переказами старожилів, нібито їхав колись із загоном козаків з Черкас на Чигирин козацький писар, якого називали Цесарем. У дорозі він захворів і помер в селі, де його загін став табором. У 1822 році було знайдено поховання, у якому був козак в одязі з червоного сукна, а поруч з ним – чорнильниця й перо. Це вважали підтвердженням версії про походження нової назви села від імені (чи прізвиська) Цесар. 1913 року село Цесарська Слобода отримав чергову назву – Царська Слобода. Просто за співзвучністю: «Цесарська-Царська», а приурочили це перейменування до 300-річчя «дому Романових» – царської династії, яка століттями правила Московщиною і окупованими нею землями. На маленькій площі перед волосним управлінням тепер вже Царської Слободи ще й пам’ятник імператору поставили – як нагадування про те, що «царське око» з Москви зазирає і в це вільнолюбне українське козацьке село… Після революції, у жовтні 1917 року в Царській Слободі постала перша національна рада, головою якої став Артем Шевченко. Окрім нього, до складу ради увійшли лікар Герболінський та священик Воронович. У досі темному й затурканому селі почало працювати українське товариство «Просвіта», очолюване Іваном і Степаном Ведулами та Борисом Гребінником. Вони створили бібліотеку української літератури і чудовий драмгурток. На сцені, тимчасово обладнаній у школі, було вперше виконано гімн «Ще не вмерла Україна»… Та вже наступний, 1918 рік, приніс Царській Слободі багато лиха і часту зміну влади: спочатку її отримали більшовики, потім в село увійшли німецькі війська. Після них у серпні 1919 року Царську Слободу і сусідню Змагайлівку захопили денікінці – прибічники «єдіной і нєдєлімой Росіі», які люто ненавиділи все українське. Зовсім поруч був Холодний Яр, села якого так і не змогли захопити ні більшовики, ні німці. Зламала зуби об чорний холодноярський прапор з написом «Воля України або смерть!» і армія Денікіна. Безсила лють зупинених окупантів втілилася у репресіях до царськослобідчан і змагайлівців – за 4 місяці окупації «вєлікоросси»-денікінці спалили тут 22 двори і розстріляли близько 40 місцевих жителів. А взяти Холодний Яр так і не змогли… Після повернення в село більшовиків у Царській Слободі просто в приміщенні колишнього монастиря було створено комуну «Муравище» – відтоді цей куток села так і зветься «Комуною». Що цікаво, до перейменування села з Царської на Червону Слободу справа дійшла лише в 1923 році – бо на відміну від пам’ятника царю, який в селі знесли вже давним-давно, сприймали перейменування швидше як формальність. Адже все рівно більшість місцевого населення Слободу як Цесарською не називало, так і Червоною називати не збиралося – нащадки козаків за старою звичкою казали між собою просто – Слобода. Після того, як на початку минулого століття село протягом десяти років тричі змінило свою назву – з Цесарської Слободи на Царську, а потім на Червону – місцеві жителі та мешканці сусідніх сіл і Черкас досі так і називають його частіше Слободою – як назване воно було понад три сотні років тому козаками-засновниками… У ХХ столітті село ще не раз лихоманило. Під час Другої світової війни до армії у Червоній Слободі і Змагайлівці було мобілізовано абсолютно все чоловіче населення призовного віку – майже півтори тисячі чоловік. Загинули на фронті і розстріляні за опір окупантам в тилу гітлерівців – більше 700 чоловік. У мирний час відзначилося теж багато слобідчан – лікарів, інженерів, педагогів, журналістів, працівників сільського господарства. Мало хто знає, що гігантський водний канал «Москва-Волга» і Волго-Донський судноплавний канал були збудовані далеко не в останню чергу завдяки самовідданій праці інженера-гідробудівника Івана Мусієнка родом з Червоної Слободи. На замітку любителям точних цифр: довжина першого каналу – 128 кілометрів і будувався він 4 роки 8 місяців, довжина другого – 101 км, споруджувався чотири з половиною роки. Для порівняння: Панамський канал довжиною 81 км будувався 34 роки, а Суецький, довжиною 101 км – майже 11 років. Чому обидва вищеназвані радянські були зроблені менше аніж за 5 років кожен? По-перше тому, що для робіт було масово задіяно величезну кількість ув’язнених радянських концтаборів, а по-друге – бо терміни підганяли щоразу під сумнозвісну «п’ятирічку» – і нікого не хвилювало, скільки людей загине на будівництві… У жовтні 2000 року слобідський священик взяв до рук кувалду і поперебивав ноги пустотілому монументу Леніна в центрі села – так отець Іларіон (н
ині — Єпіскоп Черкаський і Кіровоградський, Владика — Н.О)    хотів продемонструвати, що ера більшовицьких ідолів закінчилася. Ленін впав, але не щезли разом з ним радянські назви у селі, та й сама Слобода по документах досі називається «Червоною». У вересні 2015 року очільник громадської організації «Вільне Козацтво Холодного Яру» Олег Островський виступив з пропозицією повернути селу його історичну козацьку назву – Слобода. Як відомо, хто пам’ятає минуле свого народу – той здатний дати йому краще майбутнє. Сподіваємося, слобідська громада підтримає цю ініціативу…

З Черкас почався "Тиждень Осьмачки в Україні".

Згідно з планом заходів, які стосуються 120-ї річниці від дня народження Тодося Осьмачки, сьогодні у Черкасах в приміщенні обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка  відбулось відкриття «Тижня Осьмачки в Україні».
    Голова обласної ради, голова конкурсного журі з присудження премії ім. Тодося Осьмачки, письменниця й громадський діяч Валентина Коваленко привітала гостей. За тим зі словом про Осьмачку  виступила науковець з Житомирського державного університету Сніжана Чернюк, кандидатська дисертація якої була присвячена творчості Тодося Степановича.
   А головний режисер нашого театру Сергій Проскурня показав майстер-клас «Тодось Осьмачка, «Поет»».
  Ювілейні заходи продовжаться завтра на малій Батьківщині Поета в с. Куцівка що на Смілянщині.
 

Гість — онук Тодося Олександр. Зверніть увагу на схожість! Праворуч — голова Черкаського відділення СНПУ Володимир Ткаченко.

Сніжана Чернюк.

Секретар СНПУ письменник Сергій Пантюк також щорічно долучається до вшанувань Тодося Осьмачки.

Нинішня очільниця Обласної ради Валентина Коваленко раніш очолювала Черкаське обласне відділення Спілки письменників України.

  • Партнеры

  • Федерация шахмат и шашек
  • Станция переливания крови Краматорск
  • Онлайн библиотека
  • Скрипты
  • Право на Жизнь
  • Печати Краматорска
  • POLITICS. ECONOMY. LAW
  • Center of computer technologies
  • Новини Черкас
  • Fail Bit
  • Hand Work
  • Все об образование в Украине
  • games игры
  • Совместимость по знакам зодиака
  • Foto Yama
  • Гигалит! Способы заработка
  • Новости Кировограда
  • Двигайся. Путешествуй!
  • Лучший софт
  • Ремонт компьютеров
  • Интернет-магазин бытовой техники
  • Все о моде
  • Женский блог
  • Регистрация доменов 3-го уровня
  • Астрология Мистика Уфология
  • Лучший софт рунета
  • Киного
  • Все о моде
  • Я модница
  • Сплетница
  • Женский блог
  • Милая
  • Кокетка
  • Все о Мексике
  • affiliatetips
  • Авто
  • filmbabble
  • fishingthroughlife
  • Бесплатный Краматорск
  • Леди
  • Партнерки
  • Партнерки
  • Софт
  • wordpress
  • Контрольные, курсовые, дипломные работы на заказ по Украине и России
  • Бесплатные программы
  • Будь Леди
  • Красивая — женский блог
  • Дианочка — мой личный блог
  • Алиночка — мой личный блог
  • 100 рецептов красоты
  • Милана — женский блог
  • Карина — личный блог
  • Диана — мой женский сайт
  • Модная — все о моде
  • Девочки — все о девочках
  • Moda Fest
  • Киев мода
  • Яна — мій блог
  • Катя — мой сайт
  • Единственная — женский журнал
  • Ladybloger — женский блог
  • Woman Blog — женский блог
  • Киев мода
  • Женский блог
  • Анна — мой личный блог
  • Мужской блог
  • Любовь — все о прекрасном
  • Фитнес для тебя
  • Техника
  • Новости Киева
  • Авто блог
  • Мото блог
  • Авто новости
  • Мото новости
  • Будь леди
  • Новости туризма
  • Автомобильный блог
  • Женский журнал
  • Днепр блог
  • Городской сайт Днепр
  • Модная страна
  • Киев блог
  • Полтава блог
  • Новини Львова
  • Мы Красотки
  • Модна країна
  • Натали — женский блог
  • TerraWoman — женский журнал
  • Гламур — женский журнал
  • Elle — блог о моде
  • Женский журнал ivona
  • Хочу — женский журнал
  • Откровенно — женский блог
  • Глянец — женский журнал
  • MLady — женский журнал
  • Лиза- женский журнал
  • cosmo — женский журнал
  • Good House
  • Flosal — женский журнал
  • Прелесть — женский блог
  • НаШпильках — женский журнал
  • Секретик — женский блог
  • Женский журнал beauty-journal
  • Женский журнал PrettyWoman
  • Женский журнал Darina
  • Леди Босс — женский блог
  • Женский журнал Signorina
  • KeenGirl — женский журнал
  • Женский журнал Passion
  • Женский журнал Супер брюнетка
  • Женский журнал — мои секреты
  • Женский журнал
  • Женский журнал Украины
  • Женский путь
  • Женский журнал
  • Локкон Женский журнал
  • Женское кредо
  • Женский журнал
  • Женский журнал
  • Альбина
  • Женский журнал Поедашка
  • Красапета Женский журнал
  • Женский журнал
  • Firewalker Movie