Новини Черкас

                                         
Скандальні звинувачення в тероризмі, які озвучив Володимир Путін на адресу України, нагадують старий анекдот про крах американського космічного корабля «Челенджер». Коли співчуття від російських прийшло за двадцять хвилин за старту. Поспішили. Буває.

Цього разу Кремль витримав необхідну паузу, але все одно проявив неабияку оперативність. Спершу військову частину в Криму залишили п’ять дезертирів зі зброєю, потім ЗМІ поширили інформацію про пошуки українською ДРГ і ось феєричний фінал — бойове зіткнення російських військових невідомо з ким і гнівну заяву Путіна.

Україна засилає терористів. Ага, пам’ятаємо. Росія взагалі юзает цю схему дуже давно. Свого часу під вибори підривали дев’ятиповерхівки, слід ФСБ моментально виявили навіть місцеві співробітники поліції, але понад дали чіткі вказівки — це чеченські терористи. І відразу все взяли під козирок. Якщо командир сказав — бабак, значить ніяких ховрахів.

Український Генштаб назвав ці заяви провокацією, а секретар РНБО Олександр Турчинов — істеричними і брехливими. Головнокомандувач України в цей відповідальний момент десь загубився, але вже звикли обходитися якось. Те, що українських ВСУ немає ніяких інтересів в Криму очевидно всім. І з характеристикою «брехливі», яку дав Турчинов можна погодитися на 100%. А ось істерикою тут і не пахне. Пахне традиційної підлістю, провокацією і плановими заходами. Тому що з цього зіткнення Кремль вже вичавлює максимум політичного соку.

Перше — Путін знову залякує своїх громадян страшними терактами. Напередодні осінніх виборів, як же без цього. А ті вже биті життям і сміятися над його заявами не поспішають. Розуміють, що якщо вони не злякаються перестрілки міфічної української ДРГ з російськими військовими в Криму, то дозу стимулятора страху і патріотизму їм швидко збільшать. Знову підірвуть дев’ятиповерховий будинок, а може станцію метро — і по наростаючій. Поки що вижили слухняно НЕ згуртуються навколо національного лідера проти страшних українських терористів. Хтось не вірить? Так ФСБ повторить урок, щоб доходило швидше.

Взагалі на складні і місцями інтимні з ухилом в садизм і мазохізм взаємини росіян з їх господарем Україні плювати з високої гірки. Але ж тероризм сьогодні для європейців — лякало номер один. І з боку Кремля було б нерозумно використовувати це зло виключно на внутрішньому ринку. Такий отрута дуже добре відправляти на експорт. Путін вже звернувся до партнерів і союзників України на міжнародній арені. Мовляв, подивіться на цинічний оскал Києва — засилають до нас терористів! І ці люди говорять про прагнення до миру в Донбасі? І вимагають посилення санкцій?

Розумних ця риторика не обдурить, але там вистачає політиків і журналістів з російським фінансуванням, які розумними виглядати не прагнуть. Багатими краще. Так що ця версія буде гуляти в європейському політикумі і ЗМІ, як мінімум в форматі можливого пояснення. Зачекайте, ще й спірні докази з’являться — умовних візиток Яроша в запасниках ФСБ залишилося ще багато. Попутно можна буде посилити репресії проти кримських татар, та й взагалі проти всіх незручних. Боротьба з тероризмом все спише, а якщо хто зробить занадто задумане обличчя, ФСБ влаштує ще пару вибухів. Щоб не мудрувати, а боялися і вірили.

Так що, повторюся, істерикою тут і не пахне. Продумана, цинічна операція російських спецслужб. Ну а тренд будуть утримувати ще якийсь час. Періодично буде щось траплятися, народу і світу будуть нагадувати про український слід в подіях, а якщо раптом вирішать про великий вторгнення — в рамках цієї легенди зіб’ють власний літак або підірвуть бомбу в людному місці. Досвід є, совісті немає, громадського контролю теж немає. Тобто ніяких перешкод.
                         Кирило Сазонов